"Відкрити в кожній дитині душу творця, дати їй змогу пробудитися і розквітнути"

3.4.16

3 квітня | перша неділя квітня - День геолога

 





У першу неділю квітня в Україні відзначають День геолога. Це професійне свято було засновано ще  у 1966 році. Здобувши незалежність, Україна продовжила цю славну традицію, яка була підтверджена Указом Президента Леоніда Кучми в 1995 році.
Професію геологів вважають незвичайною, насиченою пригодами й романтикою. Воно й зрозуміло: мандри по білому світу, дослідження корисних копалин, багаття й пісні під гітару... Однак тільки на перший погляд здається, що нічого складного в професії немає. І лише фахівці зрозуміють, які небезпеки деколи підстерігають геологів, які працюють у важких умовах, розвідуючи родовища природних багатств в різних точках земної кулі, на рівнинах і в горах.
Регулярно Спілка геологів України проводить семінари і конференції, висвітлюючи роботу по поточним дослідженням і перспективним планам в геологорозвідувальній галузі. Основні питання стосуються передових технологій, міжнародних стандартів та охорони геологічних пам`яток.
У цей святковий день працівники геології, геодезії та картографії відзначать своє професійне свято. На урочистому засіданні будуть зачитані списки тих, хто особливо відзначився в своїй нелегкій роботі, вручено грамоти та почесні дипломи, подарунки та заохочувальні нагороди. Але навіть якщо когось і забудуть згадати, то можна не сумніватися: всі вони внесли вагомий внесок у розвиток геологічної галузі.


13.3.16

13 березня 1917 — після падіння монархії в Росії над Центральною Радою у Києві вперше піднято синьо-жовтий прапор.



Справжнім вибухом українського національно-визвольного руху були події після повалення самодержавства в Росії в лютому 1917 р., які й утвердили загальнонаціональний характер символів.
Вже 13  березня 1917 р. в Петрограді відбулася масова 20-тисячна маніфестація солдатів-українців і студентської молоді під синьо-жовтими та червоними прапорами.
29 (16 ст. ст.) березня вже в Києві проведено "свято свободи", на якому українські солдати йшли окремою колоною під національними прапорами, а ще через три дні понад 100-тисячна маніфестація стала кульмінацією відродження українського життя в Києві.
У цьому заході 1 квітня (19 березня ст. ст.) "прапорів було більше ніж 320 самих національних та понад десять червоних, робітничих, з українськими написами про міжнародну солідарність робітничої кляси".
Протягом наступних тижнів відбулися маніфестації та інші заходи під українськими прапорами по багатьох інших містах України, зокрема в Харкові, Катеринославі, Чернігові, Полтаві, Сімферополі, Севастополі, Одесі.
Процес українського національного відродження охопив не лише етнічні території, але й регіони центральної Росії, Сибіру, Туркестану, Далекого Сходу та інші землі – скрізь, куди доля завела українських поселенців, репресованих чи військовополонених.
Невіддільним атрибутом цього процесу стало поняття національних кольорів – поєднання синього (або світлосинього, тобто блакитного чи голубого) і жовтого кольорів. Паралельно з цим використовувалися червоні прапори, трактовані як міжнародні символи революційоного руху, та малинові, з якими пов’язувалися легендарні козацькі традиції

.

7.2.16

7 Лютого Порт Хаджибей був перейменований в Одесу





На початку 1760-х років турки побудували невелику фортецю в поселенні Хаджибей. Під час Російсько-турецької війни у вересні 1789 року фортеця була взята російським загоном під командуванням генерала Осипа Михайловича Дерібаса. 
Після війни для зміцнення Північного Причорномор'я було почато зведення фортець в Тирасполі та Овідіополі і міста-пристані Хаджибея. 
З цього моменту почався бурхливий розвиток міста. Будівництво нового міста велося під керівництвом інженера Франца Павловича Деволана і Осипа Михайловича Дерібаса. 
У травні 1794 року був затверджений проект пристані і міста, а в 1795 році новий порт приймав кораблі. Почалося нове життя міста як торгового порту. Місто перетворилося на найбільший зовнішньоторговельний центр. Населення міста швидко виросло. Отримала розвиток промисловість. 
7 лютого за велінням імператриці Катерини II місто-порт був перейменований, отримавши назву Одеса.
У 1900 році одесити встановили пам'ятник тим, хто стояв біля витоків народження міста: головнокомандувачу армією князю Григорію Потьомкіну-Таврійському, головному начальнику краю графу Платону Зубову, керівнику штурму Хаджибея і головному начальникові споруджуваних міста і порту Осипу Дерибасу, автору і першому виконавцю проекту майбутньої Одеси Францу де воланом і, звичайно ж, Катерині Другій. 
Пам'ятник Катерині в 1920 році був демонтований і поміщений в історико-краєзнавчий музей. На його місці в 1965 році встановили Монумент матросам-потьомкінцям. Восени 2007 року, майже через дев'яносто років, пам'ятник повернули на своє історичне місце. Без Катерини Одеси би просто не було ... 
Але головний одеський бренд — звичайно ж, гумор. Одесити впевнені, що бурхливий розквіт гумору безпосередньо пов'язаний з м'яким кліматом, наявністю моря і національної строкатістю населення. Кажуть, що Одесу в різні часи населяли люди 150 національностей. Кожна говорила на своїй мові, і всі один одного розуміли. 
Не злічити творчих талантів, що вийшли з Одеси: Ільф і Петров, Леонід Утьосов, Юрій Олеша, Аркадій Аверченко, Ісаак Бабель, Надія Теффі, Михайло Жванецький, Віктор Ільченко та Роман Карцев, «Маски-шоу», « Клуб одеських джентльменів»... Кожен може продовжити цей список. 
http://calendate.com.ua/event/193

7.12.15

Вечорниці




Мета. Знайомити учнів, як на заняттях, так і у вільний час (свята, розваги) з оселею, сім’єю, з народним мистецтвом, з побутом нашого народу, де величезну роль відіграє усна народна творчість. Розкривати скарбницю усної народної творчості — казки, легенди, загадки, дражнилки, заклики, анекдоти, бувальщини, прислів’я, приказки тощо. Навчити збагачувати активний словник зразками народної творчості. Виховувати любов до усної народної творчості, до народних традицій українського народу.
(Українська хата. У хаті стіл, застелений вишиваною скатертиною. Попід стінами лави, застелені ковдрами. На стіні портрет Т.Г. Шевченка, прикрашений рушниками, люстерко, ікона Божої Матері.
Біля столу сидить дід, товче часник, баба витягає з печі горщика рогачем).
Баба. __________Діду, годі тобі вже той часник товкти. На, вдягни чисту свитку, бо незабаром люди прийдуть на вечорниці.
Дід. _________Га! Ти до мене?
Баба. __________Ні, то я Миколі Угоднику кажу.
(Дід підходить до ікони, хреститься: «Святий Микола Угодник…»).
Баба. __________ Та то ж Матір Божа! Зовсім сліпий старий. Нічого не бачить. Та сорочку обтруси, та бороду розчеши, а то висить, як собачий хвіст.
Дід. __________ О! Собачий хвіст каже!
(Стукіт у двері. Заходять люди в українському вбранні, вклоняються).
Діти. _______________________________________________________________Добрий вечір, господарі милі, ми до вас на вечорниці завітали. (Дід з бабою вклоняються).
Разом. Добрий вечір, любі друзі, заходьте і сідайте на лави.
(Діти сідають на лави, але у цей час чути невдоволення).
Гриць. __________Христя, ти мені ледь ногу не оддавила.
Христя-мистя
Вуха з листя,
Ніс — цибулька,
Зверху гулька.
Христя. __________
А ти Гриць пихатий,
Соломою напхатий,
Гвіздочками прибитий,
Щоб не був сердитий.
Баба. __________Та годі вам, дітоньки, сваритися, краще, дівчата, беріть нитки та вишивайте рушники.
Нехай нитка справжньо в’ється,
Візерунками кладеться.
І на серці тепло буде,
Вишиванка душу збуде..
Зараз підемо у ліс, у долину.
Там червону зустрінем калину.
Простягни нам, калинонька, віти,
Хай щасливими будуть діти.

пісня«Ой є в лісі калина».

До хати з сільничкою заходить Одарка, в очіпку та у дукатах).

Одарка. __________ Ой, кумонько, серденько, прийшла до вас позичити трохи солі, бо у нас вся вийшла. Та бачу, вам не до мене. Піду.
Баба. __________Та що ти, Одарко, проходь та посидь з нами трішечки.
Одарка. __________Та ні, Василь лаятися буде. А втім… нехай собі лається. Зостануся. (Сідає на лаву). (Коло хати дід латає сітку, іде молодий хлопець).
Хлопець. __________Діду, як ваше село називається?
Дід. __________Га? Що ти кажеш?
Хлопець. __________Я питаю, як ваше село називається?
Дід. __________Га? Кажи голосніше.
Хлопець. __________Я питаю, як ваше село називається? Ну, «дєрєвня».
Дід. __________А-а-а. Дерев’я. Є у нас дерев’я. Берези, клени, тополі.
Хлопець. __________Та ні. Я питаю, ну, хто у вас у селі найстарший?
Дід. __________А-а-а. Найстрашний — моя баба.
Хлопець. __________Та ні, ну, кого у вас, у селі бояться?
Дід. __________Бугая. Як задере хвіст, то старе й мале тікає.
Хлопець. __________Ой, діду, та я вже не можу. Піду.
Дід. __________Е, ні. Зажди. Я відповів на твої запитання, тепер і ти відповідай на мої. Іду це я вранці по березі річки, а воно плиг у воду і попливло, і попливло.
Хлопець. __________Може то жаба?
Дід. __________Та ні, не баба. Баба здорова, а воно маленьке.
Хлопець. __________Може то щука?
Дід. __________Ні. Не щука.
Хлопець. __________Може то окунь?
Дід. __________ Ні, не боком. Сам бачив прямо пливло.
Хлопець. __________Ой, діду, я вже не можу. Піду. До побачення.
Дід. __________От козак, так козак. На вечорницях всі дівчата його будуть.

Пісня А мій милий вареничків хоче.

Дівчина1. __________
В кожній хаті на Вкраїні
Вареники варять нині.
Вареники не погані,
Вареники у сметані.
Є вареники у хаті:
В Україні все гаразд:
Всі – щасливі і багаті,
Щедре сонце світить в нас!

Правда, вареники — то є смачна їжа?

Дівчина 2__________
- Ось вареники бульб`яні, щоб ваші щічки були рум’яні!
- А ось варенички з капусти, щоб у вашій кишені не було пусто!
- Тут варенички з грибочками, щоб були з синами та дочками!
- Їжте вареники з м’ясом, щоб не хворіли ви часом!
- Їжте вареники з ягодою – щоб жили ви злагодою!
- Ось варенички із сиром – з добром вас із миром!

 Пісня  Вареники у сметані

Дiвчина 3

А тепер запрошуємо всіх бажаючих купити та скуштувати смачненьких вареників. А  за зібрані кошти ми придбаємо подарунки до Дня Святого Миколая діткам з Будинку дитини Сонечко. Просимо!

 Пісня «ПРОЩАВАЙТЕ, ЛЮДИ»

Прощавайте, люди,
Час додому, час.
Хай добробут буде
На столі у вас.
І в вас, і в нас
Хай буде гаразд.
Щоб ви і ми
Щасливі були.
Жито та пшениця
У полі родили.
Гуси, кури, вівці
По дворі ходили.
Щоб світило сонце
У ваше віконце.
Мир вашій родині,
Щастя Україні.).

20.11.15

Виховний захід "Обережно на дорозі"




Мета: Ознайомити учнів з місцями безпечного переходу проїжджої частини дороги, із дорожніми знаками, закріпити і актуалізувати знання учнів про дорожній рух і правила безпечної поведінки на вулицях; розвивати пізнавальні інтереси, уміння орієнтуватися на вулицях міста; виховувати культуру поведінки на вулицях.
Обладнання: Плакати «Пішохідні переходи», модель світлофора, емблеми команд, костюм «Світлофора», дорожні знаки, зелені фішки для команд, ілюстрації для запитань і загадок, «перехрестя» (малюнок).
Організаційний момент
- Доброго дня! Усміхніться і починаємо наш захід. Сьогодні ми з вами не просто будемо закріплювати правила переходу вулиці, а проведемо змагання. Я пропоную вам об’єднатися в групи. (Педагог роздає дітям картинки із зображенням водіїв і пішоходів). Учні обирають капітана. Капітанам команд Педагог пропонує взяти картку. Капітан, який витягує картку «пішоходи», його команда і має таку назву, який картку «водії» - його команда – «Водії».
Розповідь вчителя
-
Ви всі повинні пам’ятати такі правила: шлях до навчального закладу вибирайте найбезпечніший, на якому менше переходів через вулицю чи дорогу. Коли йдете вулицями міста, будьте обережними! Не поспішайте! Йдіть тільки правим боком тротуару, чи узбіччям. Не виходьте на проїзну частину вулиці чи дороги. Проходячи повз ворота, будьте особливо обережні! З воріт може виїхати автомобіль. Переходь вулицю тільки по пішохідних переходах. Перед тим, як переходити вулицю, подивіться ліворуч. Якщо проїзна частина вільна – йдіть. Дійшовши до середини вулиці, зупиниться. Тепер подивіться праворуч. Якщо проїзна частина вільна, продовжуйте перехід. Якщо вулиця регулюється світлофором, обов’язково зверніть увагу на його кольори. Всі ми є пішоходами, тому повинні знати правила переходу вулиці і дотримуватися цих правил.
Представлення команд
У нас дві команди – «Пішоходи» і «Водії». Ви будете змагатися між собою за право називатися «Кращим знавцем Правил дорожнього руху». Команди, відрекомендуйтеся.
Командир команди «Пішоходи»:
- Команда, наш девіз!
Учні команди: Наша команда знає багато!
Кажуть про нас: «Гарні
дівчата!»
Командир команди «Водії»:
- Команда, наш девіз!
Учні команди: Ми обіцяємо гарно змагатися,
Будемо кращими називатися!
Результати нашого змагання ми будемо записувати на екрані змагання

Екран змагань
«Водії» «Пішоходи»
1. Загадки
2. Гра «Червоний, жовтий, зелений»
3. «Перехід»
4. «Перехрестя!»
5. Вікторина
6. Гра «Не плутай сторони»
7. Підсумок

Розгадування кросворду
- А зараз, щоб дізнатися, чи готові наші команди до змагань, я пропоную їм розгадати кросворд. (Педагог роздає командам кросворд). Члени команд розгадують. Хто швидше впорається, той краще готовий до змагання.

1.Людина, яка їде в транспорті. (Пасажир)
2. Людина, яка йде тротуаром. (Пішохід)
3.Людина, яка керує автомобілем. (Водій)
4.Підрозділ міліції, який відповідає за безпеку руху на дорогах. (ДАІ)

Розгадування загадок
- Перший наш конкурс – це загадки.
Ви добре знаєте сигнали світлофора, а чи вмієте ви розгадувати загадки? Зараз перевіримо. Це і буде перший конкурс.
1) Маленькі будинки містом біжать,
Люди в будинках сидять.
(Автобус, трамвай)

2) Підморгне зеленим оком – ми йдемо,
Підморгне червоним оком – стоїмо.
(світлофор)

3) Я не їм вівса, ні сіна,
Дайте випити бензину,
Усіх коней обжену,
Кого хоч наздожену.
(Машина)

4) Два брати попереду біжать,
А два позаду наздоганяють.
(Колеса)

5) Двоє ніг у швидкого коня,
Має він одне око і роги.
Я катаюсь на ньому щодня,
Хоч і добре натомлюю ноги.
(Велосипед)

Розповідь педагога
З історії світлофора. Чому світлофор так назвали?

Назва ця походить від двох слів: нашого слова «світло» і грецького «форос» - несе. Отже, у перекладі на нашу мову «світлофор» означає: той, що несе світло. А чи знаєте ви, що світлофори походять від прапорців, якими користувалися залізничники, щоб керувати рухом поїздів? Було три прапорці:червоний, який забороняв рух, жовтий, що закликав до обережності, і зелений, який дозволяв вільно їхати. Мали три кольори і перші світлофори, котрі з’явилися на початку ХХ століття. Це були великі дошки, пофарбовані у три кольори. По їхній поверхні з одного кольору на інший переповзала стрілка, вказуючи, який саме колір слід брати до уваги. Її важко було розгледіти здаля, і водії помилялися, не розуміючи, на який колір вона вказує.На сучасних світлофорах вогні спалахують по черзі, так що сплутати їх можна хіба навмисне.
Гра «Червоний, жовтий, зелений»
На сигнал «жовтий» - тиша, на «червоний» - плескають в долоні, на «зелений» - крокують (умовно). Результати записують на екран.
Педагог: Закон вулиць суворий. Він не любить тих, хто не виконує правил. Адже саме цей закон зберігає життя багатьом людям. Діти, будьте уважними на дорогах!
Виходять чотири учні. У одного з них – зображення світлофора, у інших – кола жовтого, зеленого, червоного кольорів.
1-й учень. Водіям хто помагає?
Це повинен знати ти!
Від біди оберігає,
Та усім допомагає
Найбезпечніший шлях знайти.
Цей невтомний трудівник
Три великих ока має.
Він ніколи не дрімає,
Особливо в часи «пік»!

2-й учень: Три сигнали світлофора
Що накажуть – то закон!
Як червоний загориться –
Терміново зупиниться!

3-й учень: Жовте світло - почекай!
4-й учень: А зелене сяє світло,
Усміхаючись привітно, -
Сміло рухайтеся всі:
І дорослі, і малі!

Гра «Перехід»
Перед початком руху подивіться наліво. Машин не має – іди!
Дійшов до середини – подивись направо. Машини близько – почекай.
Машин не має – закінчуй перехід.
Результат гри записується на екрані.

Інсценівка вірша О. Кононенка «Весела подорож з братом до дідуся, або знайомство з дорожніми знаками»
У ході виступів учнів учитель демонструє відповідні дорожні знаки.
1-й учень: Світлофор зеленим світить,
Поспішаю, як ніхто –
З братом їдемо до діда
У новенькому авто.
Ми домовилися вранці,
Він чекає на стоянці.
Ось і я – часу не гаймо,
Заспівав мотор - рушаймо!

2-й учень: Розрослись каштани, липи,
Без зупинки тут не можна
СТОП – ці літери великі
Здалеку побачить кожний.

3-й учень: Брат машину зупиняє,
Озивається до мене:
Світлофор три ока має –
Червоне, жовте і зелене.
Червоне – треба пам’ятати:
Іти не можна – слід чекати.
Мигне жовте, не хвилюйся:
Уважним будь і приготуйся.
Зелене – вітер, сніг чи злива:
Через дорогу йди сміливо.
4-й учень: Нам дорога ще далека.
Брат веде, позаду я.
Знак дорожній «Небезпека»
Застережить водія.
Глянь праворуч, глянь ліворуч,
На дорозі діти - стій!
Дитсадок і школа поруч –
Обережніше, водій!
5-й учень: Я забув! Не вимкнув праску!
От так лихо! Що робити?
Для забудьків знак, будь ласка –
«Телефон» - біжу дзвонити.

6-й учень: Скоро дідове подвір’я,
Дід у нас лісник, отак!
З лісу можуть вийти звірі,
Нам про це говорить знак.
Ми приїхали. Дідусь
На порозі крутить вус,
Йде онуків зустрічати:
- Здрастуйте, ходіть до хати.

7-й учень: Приїздіть у ліс в суботу –
Вистачить для всіх роботи.
Пост ДАІ. Інспектор чемно
Радить пас прилаштувати,
Посміхається приємно:
- Хай частить вам, - каже брату.

Гра «Перехрестя»
- Наступне змагання – гра «Перехрестя». В центрі нашого класу – «перехрестя». За командою «рух» гра починається.
«Водії» заводять свої машини, «пішоходи» йдуть до перехрестя. Діти грають групами по п’ятеро з кожної команди. «Світлофор» показує свої кольори. Наприклад: «Світлофор» показує зелене світло – «водії» стоять, «пішоходи» переходять перехрестя. Потім жовте світло – всі стоять, «водії» заводять свої двигуни. Червоне – «пішоходи» стоять, «водії» поїхали. Хто помиляється, вибуває з гри. А переможці одержують фішки.
Гра проводиться два-три рази зі зміною учасників. Рахунок цього конкурсу записується на екрані.

Вікторина
- Кожній команді я ставитиму запитання, а ви повинні якнайшвидше на них відповідати. За правильну відповідь – зелена фішка. І так, почнемо.
1) Як називаються вулиці біля
нашого центру?
2) На якій вулиці розташована наш
центр?
3) Назвіть елементи вулиці (проїзна частина, край проїзної частини, тротуар, перехрестя, перехід).
4) Що таке проїзна частина? (Елемент дороги, призначений для руху транспортних засобів).
5) Що таке тротуар? (Елемент дороги, призначений для руху пішоходів).
6) Що таке перехрестя? (Місце перехрещення доріг на одному рівні).
7) Що таке пішохідний перехід? (Ділянка проїзної частини, призначена для руху пішоходів).
8) Який рух транспорту встановлено в Україні? (Правосторонній).
9) Що таке «зебра»? (Спеціальна дорожня розмітка пішохідного переходу).
10) Для чого потрібен світлофор? (Він регулює рух транспорту і пішоходів).
11) Що означають кольори світлофора?
- Молодці! Запишемо рахунок цього конкурсу на екрані.

Гра «Не плутай сторони»
-
Ви, мабуть, уже втомилися, нумо трішечки пограємо в гру «Не плутай сторони».
Всі учні стоять.
Педагог подає такі команди: «Підняти праву (ліву) руку!», «Подивитись праворуч (ліворуч)». Хто помиляється, той сідає на місце. Перемагають ті. Хто не зробив помилок і залишився стояти. Вони одержують фішки. Кількість одержаних командами фішок заноситься до екрана змагань.
(
Підраховуються бали всіх конкурсів).
Підсумок заходу
- Підсумковий рахунок змагань: _
Перемогла команда ____. Вона і є «Кращим знавцем Правил дорожнього руху». Але незалежно від того, яка команда одержала перемогу, ви всі дуже гарно працювали. І я думаю, що зі мною погодиться і «Світлофор».
- Так, я дуже задоволений, і тому нагороджую обидві команди. Це – знак «Світлофор», щоб ви ніколи не забували про мене і мої кольори.
Педагог: Я вважаю, що ви, не просто змагалися, ви вчилися дотримуватись правил дорожнього руху, правил переходу доріг і кожен з вас буде самим дисциплінованим пішоходом. До побачення.

 

КРОСВОРД

1
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 
 

 

1.Людина, яка їде в транспорті.
1. Людина, яка йде тротуаром.
2.Людина, яка керує автомобілем.
3.Підрозділ міліції, який відповідає за безпеку руху на дорогах.)