Робоча папка майстра виробничого навчання

Зміст

1. Робочий навчальний план з професій, план навчального процесу.
2. Освітньо-кваліфікаційна характеристика з професії 4115 «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»
3. Робоча програма з виробничого навчання з професії 4115 «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»
4. Поурочно-тематичний план з виробничого навчання з професії 4115 «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»
5. Програма з виробничого навчання з професії 4115 «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»
6. Теми дипломних робіт з професії 4115 «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»
7. Поурочно-тематичний план виробничої практики з професії 4115 «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»
8. Самостійні завдання з виробничого навчання з професії 4115 «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»
9. Критерії кваліфікаційної атестації випускників з професії 4115 «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»
10. Перелік основних обов’язкових засобів навчання з професії 4115 «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»
11. Список рекомендованої літератури з професії 4115 «Секретар керівника (організації, підприємства, установи)»
12. Освітньо-кваліфікаційна характеристика з професії 4121 «Конторський службовець (бухгалтерія)»
13. Робоча програма з виробничого навчання з професії 4121 «Конторський службовець (бухгалтерія)»
14. Поурочно-тематичний план з виробничого навчання з професії 4121 «Конторський службовець (бухгалтерія)»
15. Програма з виробничого навчання з професії 4121 «Конторський службовець (бухгалтерія)»
16. Поурочно-тематичний план виробничої практики з професії 4121 «Конторський службовець (бухгалтерія)»
17. Теми дипломних робіт з професії 4121 «Конторський службовець (бухгалтерія)»
18. Контрольні запитання і завдання з виробничого навчання з професії 4121 «Конторський службовець (бухгалтерія)»
19. Критерії кваліфікаційної атестації випускників професії 4121 «Конторський службовець (бухгалтерія)»
20. Перелік основних обов’язкових засобів навчання професії 4121 «Конторський службовець (бухгалтерія)»
21. Список рекомендованої літератури професії 4121 «Конторський службовець (бухгалтерія)»
22. Наказ Міністерства освіти і науки України № 419 від 30.05.2006

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, УКРАЇНИ

Державний навчальний заклад

«Одеський центр професійно-технічної освіти»

Зошит

взаємовідвідування уроків

Майстер виробничого навчання

Петрушкіна Ліна Василівна

Професія «Секретар керівника

(організації, підприємства, установи);

конторський (офісний) службовець (бухгалтерія)»

Одеса

201__-201__ навчальний рік

Дата ______________________________________

Назва уроку ______________________________________________

Викладач _______________________________________________

Тема уроку _______________________________________________

__________________________________________________________

__________________________________________________________

Мої враження, зауваження та пропозиції ____________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________  Л.В.Петрушкіна

               (підпис)

Пам’ятка

мастра виробничого навчання

До кінця навчального року здати необхідну документацію старшому майстру

1. Журнали т/н та в/н
2. Зведену відомость успішності учнів
3. Перелік випускних робіт завірені
4. Графік виконання пробно-кваліфікаційних робіт по формі:

Група № _______

Майстер в/н

№ з/п	ПІБ	Назва роботи	Дата	Місце проведення
1.	Іванов Іван Іванович	Ремонт коробки передач	10.06.2014	Кабельний завод

Підпис майстра в/н

5. Випускні кваліфікаційні роботи (з завіреними завданнями, титульними листами, рецензіями)
6. Щоденники (завірені)
7. кваліфікаційні характеристики (завірені)
8. Наряд-завдання (завірені)

Тема випускної кваліфікаційної роботи повинна відповідати переліку випускних робіт, наряду-завданню.

Для випускних груп:

1. Журнал виробничого навчання
2. Договори проходження виробничої практики учнями
3. Підтвердження про працевлаштування учнів (оригінал і ксерокс)
4. Список групи з назвами підприємств (з адресами) місця працевлаштування
5. Щоденники
6. Перелік випускних кваліфікаційних робіт
7. Зведену відомость успішності учнів

Для перевідних груп:

1. Журнали виробничого навчання
2. Протоколи з охорони праці на період літніх канікул
3. Зведену відомость успішності учнів

Затверджую

Старший майстер__________________

«____»__________ 20_______р.

ПЛАН УРОКУ

Виробничого навчанння групи №______

Дата проведення уроку «____»_______ 20____р.

Майстер в/н __________________________________

Майстерня___________________________________

Тема програми _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тема уроку __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Вид уроку __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Метод навчання __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Мета уроку:

-навчальна ____________________________________________________________________

-розвиваюча __________________________________________________________________

-виховна _____________________________________________________________________

Дидактичне забезпечення уроку: _______________________________________________

_____________________________________________________________________________

Матеріально-технічне забезпечення уроку:

а) обладнання:_________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

б) інструмент: ________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

в) матеріали: __________________________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Міжпредметні зв’язки: ________________________________________________________

Форма організації навчальної діяльності ________________________________________

_____________________________________________________________________________

Групова

бригадна_____________________________________________________________________

Навчально – виробничі роботи: ________________________________________________

_____________________________________________________________________________

Хід уроку:

1. Вступний інструктаж і вимоги техніки безпеки праці (короткі записи)
2. Бесіда. Поновлювати в памяті учнів слудуячі питання:

а) ______________________________________________________________________

б)______________________________________________________________________

в)______________________________________________________________________

г)______________________________________________________________________

д)______________________________________________________________________

е)______________________________________________________________________

3. Продемонструвати приклади виконання робіт з теми: _______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

При демонстрації практичних прийомів звернути увагу учнів на: _______________

_______________________________________________________________________

_______________________________________________________________________

4. Перевірити навики і уміння учнів, отриманих на попередньому уроці.
5. Перевірити знання нового матеріалу і теми уроку шляхом опитування:

а) ______________________________________________________________________

б)______________________________________________________________________

в)______________________________________________________________________

г)______________________________________________________________________

д)______________________________________________________________________

е)______________________________________________________________________

6. Самостійна робота учнів (__________год.__________хв.)
7. Поточне інструктування учнів.

При обході робочих місць учнів звернути увагу на ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Цільові обходи:_________________________________________________________________
9. Заключний інструктаж

а) повідомити про виконання мети уроку;

б) розбір типових помилок і характер недоліків в роботі та шляхи їх попередження;

в) аналіз затрат робочого часу;

г) повідомлення оцінок і повідомлення теми наступного уроку, видача домашнього завдання

Майстер виробничого навчання ________________________

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний навчальний заклад

«Одеський центр професійно-технічної освіти»

ІНСТРУКЦІЯ
з охорони праці

Професія  «Конторський (офісний) службовець (бухгалтерія); секретар керівника (організації, установи, підприємства)»

Підготувала:

Петрушкіна Л.В.

майстер виробничого навчання

Одеса

І. Загальні положення.

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи Лабораторії.
1.2. По даній інструкції конторський службовець, секретар інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 6 місяців (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться в «Журнал реєстрації інструктажів із питань охорони праці», в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис інструктуючого та оператора (користувача).
1.3. Власник повинен застрахувати конторського службовця, секретаря від нещасних випадків та професійних захворювань. У разі пошкодження здоров'я конторського службовця, секретаря, із вини власника, він  має право на відшкодування заподіяної йому шкоди.
1.4. За невиконання даної інструкції конторський службовець, секретар несе дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність.
1.5. До роботи на ПЕОМ допускаються особи, які пройшли спеціальне навчання, пройшли медичне обстеження, вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж по пожежній безпеці.
1.6 Конторський службовець, секретар повинен:
1.6.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку.
1.6.2. Не допускати в робочу зону сторонніх осіб.
1.6.3. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці.
1.6.4. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі.
1.6.5. Уміти надавати першу медичну допомогу потерпілим від нещасних випадків.
1.6.6. Уміти користуватись первинними засобами пожежегасіння.
1.6.7. Виконувати правила особистої гігієни.
1.7. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на конторського службовця, секретаря.
1.7.1. Підвищений рівень шуму на робочому місці (від вентиляторів, процесорів та аудіоплат).
1.7.2. ПІДВИЩЕНЕ значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може статися через тіло людини.
1.7.3. ПІДВИЩЕНИЙ рівень статичної електрики.
1.7.4. ПІДВИЩЕНИЙ рівень електромагнітного випромінення.
1.7.5. Підвищена напруженість електричного поля.
1.7.6. Пряма та відбита від екранів блискість; несприятливий розподіл яскравості в полі зору.
1.7.7. Фізичні перевантаження статичної та динамічної дії.
1.7.8. Нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).
1.8. При виборі приміщення для розміщення робочих місць ПЕОМ (персональні електронні обчислювальні машини) необхідно враховувати, що вікна можуть давати блискість екранах дисплеїв і викликати значне осліплення в тих, хто сидить перед ними, особливо влітку та в сонячні дні.
1.9. Приміщення з ПЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці конторського службовця, секретаря, можливі короткозорість, швидка втомленість.
1.10. Розміщення робочих місць конторського службовця, секретаря повинно відповідати ГОСТ 22269-76 «Рабочее место конторского служащего, секретаря. Взаимное расположение злементов рабочего места.».
1.11. Не допускається розташування робочих місць ПЕОМ в підвальних приміщеннях, а учбових закладів і дошкільних установ у підвальних і цокольних поверхах.

Рис 1

1.12. Робочі місця з ВДТ і ПЕОМ при виконанні творчої роботи, яка потребує значної розумової напруги чи великої концентрації уваги, слід ізолювати одне від одного перегородкою висотою 1,5 - 2,0 м.
1.13. Робочі місця з ВДТ рекомендується розміщувати в окремих приміщеннях. У разі розміщення робочих місць із ВДТ у залах або приміщеннях з джерелами небезпечних та шкідливих факторів вони повинні розташовуватись у повністю ізольованих кабінетах із природним освітленням та організованим повітрообміном.
1.14. Площа, на якій розташовується одне робоче місце з ВДТ, повинна становити не менше як 6.0 м2, об'єм приміщення - не менше як 20 м3.
1.15. Поверхня підлоги має бути рівною, без вибоїн, неслизькою, зручною для очищення та вологого прибирання, мати антистатичні властивості.
1.16. При розміщенні робочих місць необхідно виключити можливість прямого засвічування екрана джерелом природного освітлення.
1.17. Вимоги до освітлення для візуального сприймання операторами інформації з двох різних носіїв (з екрана ВДТ та паперового носія) різні.
Надто низький рівень освітленості погіршує сприймання інформації при читанні документів, а надто високий призводить до зменшення контрасту зображення знаків на екрані.
Тому відношення яскравості екрана ВДТ до яскравості оточуючих його поверхонь не повинно перевищувати у робочій зоні 3:1.
1.18. Штучне освітлення у приміщеннях з ВДТ треба здійснювати у вигляді комбінованої системи освітлення з використанням люмінесцентних джерел світла у світильниках загального освітлення, які слід розташовувати над робочими поверхнями у рівномірно-прямокутному порядку.
1.19. Для запобігання засвітленню екранів ВДТ прямими світловими потоками лінії світильників повинні бути розташовані з достатнім бічним зміщенням відносно рядів робочих місць або зон, а також паралельно до світлових отворів. Бажане розміщення вікон з одного боку робочих приміщень.
При цьому кожне вікно повинно мати світлорозсіюючі штори з коефіцієнтом відбивання 0,5 - 0,7.
1.20. Штучне освітлення повинно забезпечити на робочих місцях ПЕОМ освітленість 300 – 500 лк.
1.21. При природному освітленні слід передбачити наявність сонцезахисних засобів, з цією метою можна використовувати плівки з металізованим покриттям або жалюзі з вертикальними ламелями, що регулюються.
1.22. Розташовувати робоче місце обладнане ВДТ, необхідно таким чином, щоб в поле зору оператора не потрапляли вікна або освітлювальні прилади; вони не повинні знаходитися й безпосередньо за його спиною.
1.23. На робочому місці має бути забезпечена рівномірна освітленість за допомогою переважно відбитого або розсіяного світла розподілу.
1.24. Світлових відблисків з клавіатури, екрана та від інших частин ВДТ у напрямку очей конторського службовця, секретаря  не повинно бути.
Для їх виключення необхідно застосовувати спеціальні екранні фільтри, захисні козирки або розташовувати джерела світла паралельно напрямку погляду на екран ВДТ з обох сторін.
1.25. Для запобігання засліплення світильники місцевого освітлення повинні мати відбивачі з непрозорого матеріалу чи скло молочного кольору. Захисний кут відбивача повинен бути не менше 40 градусів.
1.26. Не бажано, щоб одяг конторського службовця, секретаря був світлим і особливо блискучим.
1.27. Для оздоблення приміщень з ВДТ повинні використовуватися дифузно-відзеркалюючі матеріали з коефіцієнтами відбиття: стелі - 0,7 - 0,8; стін - 0,4 - 0,5; підлоги - 0,2 - 0,3.
1.28. Забороняється застосовувати для оздоблення інтер'єру полімерні матеріали, що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини.
Вміст шкідливих хімічних речовин у приміщеннях з ВДТ не повинен перевищувати концентрацій вказаних у ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».
1.29. Робочі місця з ВДТ повинні розташовуватись на відстані не менше як 1,5 м від стіни з віконними прорізами, від інших стін - на відстані 1м; між собою на відстані не менше як 1,5 м.
1.30. Основним обладнанням робочого місця конторського службовця, секретаря  є монітор, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло); допоміжним - пюпітр, підставка для ніг, шафи, полиці та інше.
1.31. При розташуванні елементів робочого місця слід враховувати:
1.31.1. Робочу позу конторського службовця, секретаря

1.31.2. Простір для розміщення конторського службовця, секретаря
1.31.3. Можливість огляду елементів робочого місця.
1.31.4. Можливість огляду простору за межами робочого місця.
1.31.5. Можливість робити записи, розміщення документації і матеріалів, які використовує конторський службовець, секретар.

Рис 2

1.32. Взаємне розташування елементів робочого місця не повинно заважати виконанню всіх необхідних рухів та переміщень для експлуатації ПЕОМ; сприяти оптимальному режиму праці і відпочинку, зниженню втоми конторського службовця, секретаря.
1.ЗЗ. При використанні допоміжних пристосувань під ВДТ, повинна бути передбачена можливість переміщення останнього відносно вертикальної осі в межах ± 30 градусів (вправо-вліво). Для забезпечення точного і швидкого зчитування інформації поверхню екрана ВДТ слід розташовувати в оптимальній зоні інформаційного поля в площині, перпендикулярній нормальній лінії погляду конторського службовця, секретаря, який знаходиться в робочій позі. Допускається відхилення від цієї площини - не більше 45 градусів; допускається кут відхилення лінії погляду від нормального - не більше 30 градусів.
1.34. Розташовувати ВДТ на робочому місці необхідно так, щоб поверхня екрана знаходилася на відстані 500 - 600 мм від очей конторського службовця, секретаря, в залежності від розміру екрана.
1.35. Необхідно стало розташовувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання або на окремому столі на відстані 100 - 300 мм від краю ближче до працюючого. Положення клавіатури та кут її нахилу повинен відповідати побажанням конторського службовця, секретаря - кут нахилу в межах 5 - 15°.
1.36. Принтер треба розташовувати так, щоб доступ до нього користувача та його колег був зручним; щоб максимальна відстань до клавіш управління принтером не перевищувала довжину витягнутої руки (по висоті 900 - 1300 мм, по глибині 400 - 500 мм).
1.37. Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується, з урахуванням його кількості, розмірів, конструктивних особливостей (розмір ВДТ, клавіатури, принтера, ПЕОМ та інше) та характеру його роботи.
1.38. Висота робочої поверхні столу повинна регулюватися у межах 680 - 800 мм; у середньому вона повинна становити 725 мм.
1.39. Ширина і глибина робочої поверхні повинні забезпечувати можливість виконання трудових операцій в межах моторного поля, межа якого визначається зоною в межах видимості приладів і досяжності органів керування.
Перевагу слід віддавати модульним розмірам столу, на основі яких розраховуються конструктивні розміри; ширину слід вважати: 600, 800, 1000, 1200, 1400; глибину - 800, 1000 мм, при нерегульованій його висоті - 725 мм.
1.40. Поверхня столу має бути матовою з малим відбиттям та теплоізолюючою.
1.41. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше як 600 мм, шириною не менше як 500 мм, глибиною на рівні колін але не менше як 450 мм та на рівні витягнутої ноги - не менше як 650 мм.
1.42. Конструкція робочого крісла повинна задовольняти вимогам ГОСТ 22889-6 «Кресло человека-секретаря» із змінами № 2 ИУС 7-28.
1.43. Крісло повинно забезпечувати підтримування раціональної робочої пози під час виконання основних виробничих операцій, створювати умови для зміни пози.
З метою попередження втоми крісло повинно забезпечувати зниження статичного напруження м'язів шийно-плечової ділянки та спини.
1.44. Тип робочого крісла повинен обиратися залежно від характеру та тривалості роботи.
Воно має бути підйомно-поворотним і регулюватися по висоті та кутах нахилу сидіння і спинки, а також відстані спинки від переднього краю сидіння.
Регулювання кожного параметра має бути незалежним і мати надійну фіксацію.
Усі важелі та ручки пристосування (для регулювання) мають бути зручними в управлінні.
1.45. Висота поверхні сидіння повинна регулюватись у межах 400 - 550 мм. Ширина та глибина його поверхні має бути не менше як 400 мм. Поверхня сидіння має бути плоскою, передні краї - закругленими.
1.46. Сидіння та спинка крісла мають бути напівм'яким, такими, що не електризуються та з повітронепрониклим покриттям, матеріал якого забезпечує можливість легкого очищення від забруднення.
1.47. Зміна кута нахилу поверхні сидіння повинна бути в межах від 15° уперед та 5° назад.
1.48. Опорна поверхня спинки крісла повинна мати висоту 280 - 300 мм, ширину - не менше як 380 мм та радіус кривизни горизонтальної площини - 400 мм.
Кут нахилу спинки у вертикальній площині повинен регулюватися у межах (-30 °) -(+30 °) від вертикального положення.
Відстань спинки від переднього краю сидіння повинна регулюватися у межах 260 – 400 мм.
1.49. Крісла повинні мати стаціонарні або підлокітники довжиною не менше як 250 мм, шириною у межах 50 - 70 мм, що можуть регулюватися по висоті над сидінням у межах 200 - 260 мм та регулюватися по параметру внутрішньої відстані між підлокітниками у межах 350 - 500 мм.
1.50. Робоче місце має бути обладнане стійкою підставкою для ніг, параметри якої просто регулюються.
1.51. Підставка повинна мати ширину не менше як 300 мм, глибину не менше як 400 мм, з регулюванням, по висоті до 150 мм та по куту нахилу опорної поверхні підставки до 20 °.
Поверхня підставки має бути рифленою, а по передньому краю мати бортик висотою 10 мм.
1.52. Робоче місце конторського службовця, секретаря має бути обладнане легко переміщуваним пюпітром для розташування на ньому документів, розміщеним на одному рівні з екраном та віддалений від очей оператора (користувача) приблизно на таку ж відстань (припустима розбіжність цих відстаней не більше як 100 мм).
1.53. Пюпітр не повинен вібрувати і має бути стійким.
1.54. Величина площини пюпітра має бути не меншою за розміри найбільшого з джерел інформації, що застосовується користувачем.
При необхідності перегортання оригіналу обидві його сторони повинні розташовуватися на підставці.
Рукопис повинен слабо прилипати до підставки або кріпитися за допомогою спеціальних зажимів. Поверхня пюпітра має бути матовою.
Пюпітр повинен мати лінійку, що легко пересувається по рядках, прозору та зручну для використання.
1.55. Раціональна поза конторського службовця, секретаря: розташування тіла при якому ступні працівника розташовані на площині підлоги або на підставці для ніг, стегна зорієнтовані у горизонтальній площині, верхні частини рук - вертикальні, кут ліктьового суглоба коливається у межах 70 – 90 °, зап'ястя зігнуті під кутом не більше ніж 20°, нахил голови - у межах 15 – 20 °, а також виключені часті її повороти.
1.56. Для забезпечення оптимальної робочої пози конторського службовця, секретаря необхідно:
1.56.1. Засоби праці, з якими користувач має тривалий або найбільш частий зоровий контакт, повинні розташовуватися у центрі зони зорового спостереження та моторного поля.
1.56.2. Забезпечити відстань між найважливішими засобами праці, з якими користувач працює найбільш часто близько до 500 мм.
1.56.3. Трудові завдання конторського службовця, секретаря розробляти з урахуванням мінімізації перепадів яскравості між найбільш важливими об'єктами зорового спостереження.
1.57. При розташуванні екрана ВДТ на технологічному обладнанні необхідно передбачити зручність зорового нагляду в вертикальній площині під кутом ±30° від нормальної лінії погляд користувача ПЕОМ, відстань від екрана до ока працівника повинна складати 500 - 900 мм в залежності від розміру екрана.
1.58. Для нейтралізації зарядів статичної електрики в приміщенні, де виконуються роботи на ПЕОМ, рекомендується збільшувати вологість повітря за допомогою кімнатних зволожувачів. Відстань від екрана до ока працівника повинна складати 500-900 мм в залежності від розмірів екрана.
1.59. Крім даної інструкції користувач повинен виконувати інструкцію по безпечній експлуатації ПЕОМ заводу - виготівника.
1.60. За не виконання даної інструкції конторський службовець, секретар несе відповідальність згідно з чинним законодавством.
1.61. Власник повинен забезпечити конторського службовця, секретаря інструкціями з охорони праці.
II. Вимоги безпеки перед початком роботи.
2.1. Увімкнути систему кондиціювання повітря в приміщенні.
2.2. Оглянути робоче місце і привести його в порядок; впевнитись, що на ньому відсутні сторонні предмети; все обладнання і блоки ПК з'єднані з системним блоком за допомогою з'єднувальних шнурів.
2.3. Перевірити надійність встановлення апаратури на робочому столі. ВДТ має стояти не на краю стола. Повернути ВДТ так, щоб було зручно дивитися на екран - під прямим кутом (а не збоку) і трохи зверху вниз; при цьому екран має бути трохи нахиленим - нижній його край ближче до конторського службовця, секретаря.
2.4. Перевірити загальний стан апаратури, перевірити справність електропроводки, з'єднувальних шнурів, штепсельних вилок, розеток, заземлення захисного екрана.
2.5. Відрегулювати освітленість робочого місця.
2.6. Відрегулювати та зафіксувати висоту крісла, зручний для конторського службовця, секретаря нахил його спинки.
2.7. Приєднати до процесора необхідну апаратуру (принтер, сканер тощо). Усі кабелі, що з'єднують системний блок (процесор) з іншими пристроями, слід вмикати та вимикати тільки при вимкненому комп'ютері.
2.8. Ввімкнути апаратуру комп'ютера вимикачами на корпусах у послідовності: стабілізатор напруги, ВДТ, процесор, принтер (якщо передбачається друкування).
2.9. Відрегулювати яскравість свічення екрана ВДТ, мінімальний розмір світної точки, фокусування, контрастність. Не слід робити зображення занадто яскравим, щоб не втомлювати очей.
Рекомендується:
- яскравість свічення екрана - не менше 100 кд/м2;
- відношення яскравості екрана ВДТ до яскравості оточуючих його поверхонь в робочій зоні - не більше 3:1;
- мінімальний розмір точки свічення - не більше 0,4 мм для монохромного ВДТ і не менше 0,6 мм для кольорового;
- контрастність зображення знаку - не менше 0,8.
2.10. При виявленні будь-яких несправностей роботу не розпочинати, повідомити про це керівника робіт.

III. Вимоги безпеки під час роботи.
3.1. З відеодисплейним терміналом.
3.1.1. Необхідно стійко розташувати клавіатуру на робочому столі, не допускаючи її хитання.
Разом з тим має бути передбачено можливість її поворотів та переміщень.
Положення клавіатури та кут її нахилу мають відповідати побажанням конторського службовця, секретаря.

Якщо в конструкції клавіатури не передбачено простору для опори долонь, то їх слід розташовувати на відстані не менше 100 мм від краю столу в оптимальній зоні моторного поля.
Під час роботи на клавіатурі сидіти прямо, не напружуватися.
3.1.2. Для зменшення несприятливого впливу на конторського службовця, секретаря пристроїв типу «миша» (вимушена поза, необхідність постійного контролю за якістю дій) належить забезпечити вільну велику поверхню столу для переміщення «миші» і зручного упору ліктьового суглоба.
3.1.3. Не дозволяються сторонні розмови, подразнюючі шуми.
3.1.4. Періодично при вимкненому комп'ютері прибирати ледь змоченою мильним розчином бавовняною ганчіркою порох з поверхонь апаратури. Екран ВДТ та захисний екран протирають ватою, змоченою у спирті. Не дозволяється використовувати рідину або аерозольні засоби для чищення поверхонь комп'ютера.
3.1.5. Забороняється:
3.1.5.1. Самостійно ремонтувати апаратуру, тим більше ВДТ, в якому кінескоп знаходиться під високою напругою (близько 25 кВ); ремонт апаратури виконують тільки спеціалісти з технічного обслуговування комп'ютерів, вони ж раз на півроку повинні відкривати процесор і вилучати пилососом пил і бруд, що там накопичились.
3.1.5.2. Класти будь-які предмети на апаратуру комп'ютера, канапки, напої на клавіатуру або поруч з нею - це може вивести їх з ладу.
З.1.6. Для зняття статичної електрики рекомендується час від часу, доторкатися до металевих поверхонь (батарея центрального опалення тощо).
3.1.7. Для зниження напруженості праці на ПЕОМ необхідно рівномірно розподіляти і чергувати характер робіт відповідно до їх складності.
З метою зменшення негативного впливу монотомії доцільно застосувати чергування операцій введення тексту на числових даних (зміна змісту робіт), чергування редагування текстів та введення даних (зміна змісту та темпу роботи) і т. і.

3.1.8. Для зменшення негативного впливу на здоров'я працівників виробничих факторів необхідно застосовувати регламентовані перерви.
Час регламентованих перерв користувачів ВДТ залежно від категорії та групи робіт.

А - читання інформації з попереднім запитом (діалоговий режим роботи);
Група Б - введення інформації;
Група В - творча робота у режимі діалогу ПЕОМ (налагодження програм, переклад та редагування текстів та інше).
3.1.9. Навантаження за робочу зміну будь-якої тривалості має не перевищувати для групи робіт А - 60000 знаків, для групи робіт Б - 45000 знаків, для групи робіт В - 6 годин.
3.1.10. Тривалість безперервної роботи за ВДТ без регламентованої перерви має не перевищувати 2 години.
3.1.11. Тривалість обідньої перерви визначається чинним законодавством про працю та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.
3.1.12. При 8-годинній робочій зміні регламентовані перерви доцільно встановити:
3.1.12.1. Для І категорії робіт за ВДТ - через 2 години від початку зміни та через 2 години після обідньої перерви (кожна тривалістю 10 хв.).
3.1.12.2. Для 11 категорії через 2 години від початку зміни (тривалістю 15 хв.), через 1,5 та 2,5 години після обідньої перерви (тривалістю 15 та 10 хв. відповідно або тривалістю 5-10 хв. через кожну годину роботи, залежно від характеру технологічного процесу).
3.1.12.3. Для ПІ категорії робіт - через 2 години від початку зміни, через 1,5 та 2,5 години після обідньої перерви (тривалістю 20 хв. кожна або тривалістю 5-15 хв. через кожну годину роботи, залежно від характеру технологічного процесу).
3.1.13. Під час роботи за ВДТ у нічну зміну, незалежно від групи та категорії робіт, тривалість регламентованих робіт збільшується на 60 хв.
3.1.14. Під час регламентованих перерв з метою зниження нервово-емоційного напруження та втоми зорового аналізатора, що розвиваються у операторів (користувачів), усунення негативного впливу гіподинамії та гіпокінезії, запобігання розвитку позотонічної втоми рекомендується виконувати комплекс вправ виробничої гімнастики, а також в спеціально обладнаних приміщеннях проводити сеанси психофізіологічного розвантаження.
3.1.15. У випадку виникнення у працюючих за ВДТ зорового дискомфорту та інших несприятливих суб'єктивних відчуттів, що настають, незважаючи на дотримання санітарно-гігієнічних і ергономічних вимог, режимів праці та відпочинку, слід застосовувати індивідуальний підхід у обмеженні часу робіт за ВДТ та корекцію тривалості перерв для відпочинку або проводити заміну іншими видами робіт (не пов'язаних з використанням ВДТ).
3.2. На лазерних принтерах.
3.2.1. Розташувати принтер необхідно поруч з процесором таким чином, щоб з'єднувальний шнур не був натягнутий. Забороняється ставити принтер на процесор.
3.2.2. Перед тим, як програмувати роботу принтера, переконатися, що він знаходиться в режимі зв'язку з комп'ютером.
3.2.3. Для досягнення найбільш чистих, з високою роздільною здатністю зображень і щоб не зіпсувати апарат, має використовуватися папір; вказаний в Інструкції до принтера (звичайно вагою 60 - 135 г/м2 типу Саnnоn NР або Хеrоx 4024).
Зрізи паперу мають бути зроблені гострим лезом без задирок - це зменшить імовірність зминання паперу.
3.2.4. Забороняється використовувати папір:
3.2.4.1. Надрукований з однієї сторони.
3.2.4.2. Вага якого виходить за межі рекомендованої.
3.2.4.3. Занадто гладкий і блискучий, а також високотекстурований.
3.2.4.4. Ламінований.
3.2.4.5. Рваний, зморщений або папір з нерегулярними отворами від діркопробивача чи степлера.
3.2.4.6. Перфорований на декілька частин або цигарковий (основа копіювального паперу).
3.2.4.7. Фірмові бланки, заголовок яких надрукований не термостійкими фарбами, що мають витримувати 200°С протягом 0,1 с; ці фарби можуть перейти на термозакріплюючий валик і стати причиною дефектів друку.
3.2.5. Використовувати прозорі плівки, аналогічні плівки фірми ЗМ.
Для друкування на прозорих матеріалах, а також конвертах мають бути застосовані відповідні лотки.
3.2.6. При зминанні паперу відкрити кришку і обережно витягнути лоток з папером.
Необхідно бути уважним, щоб не обпектися під час витягування аркуша з термозакріплюючого пристрою.
3.2.7. Дотримуватися правил зберігання картриджа згідно з інструкцією фірми-виготовлювача (подалі від прямих сонячних променів, при температурі 0-35°С тощо).
3.2.8. Забороняється:
3.2.8.1 .Зберігати картридж без упаковки.
3.2.8.2. Ставити картридж на торці, тобто вертикально.
3.2.8.3. Перевертати картридж етикеткою донизу.
3.2.8.4. Відкривати кришку валика і доторкатися до нього.
3.2.8.5. Самому заповнювати використаний картридж.
3.2.9. При погіршенні якості друку (сліди тонера на папері) почистити принтер зсередини від видимих слідів тонера. Перед чищенням принтер треба вимкнути.
3.2.10. Необхідно бути уважним, щоб не порвати тонкий дріт, що охороняє нитку розжарення коронатора. Коронатор належить чистити з усіх боків за допомогою спеціальної щіточки до повного вилучення слідів тонера. Якщо щіточки не передбачено, можна скористатися бавовняним тампоном, змоченим ізопропиловим спиртом або водою. Слідкувати, щоб рідина з тампона не капала і не потрапляла на ролики або інші пластмасові деталі.
3.2.11. Сріблястий валик і направляюючу паперопровідної системи чистити тільки серветкою, зволоженою водою. У такий спосіб чистять і замок папероподавального лотка.
3.2.12. Дотримуватися обережності при чищенні термозакріплюючої системи, тому, що вона нагрівається до 200°С.
3.2.13. Необхідно бути уважним, щоб тонер не потрапив на одяг - він може залишити плями.
IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи.
4.1 .Закінчити та записати у пам'ять комп'ютера файл, що знаходиться в роботі. Вийти з програмної оболонки і повернутися в середовище МS WINDOWS, після чого виконати наступні команди: “Пуск” (“Start”) “Завершение работы” (“Shut down”) “Выключить компьютер” (“Shut down”).
4.2. Вимкнути принтер, інші периферійні пристрої, вимкнути ВДТ і процесор. Вимкнути стабілізатор, якщо комп'ютер підключений до мережі через нього. Штепсельні вилки витягнути з розеток. Накрити клавіатуру кришкою для запобігання попаданню в неї пилу.
4.3. Прибрати робоче місце. Оригінали та інші документи покласти в ящик стола.
4.4. Ретельно вимити руки теплою водою з милом.
4.5. Вимкнути кондиціонер, освітлення і загальне електроживлення підрозділу.
4.6. Рекомендується в спеціально обладнаному приміщенні провести сеанс психофізіологічного розвантаження і зняття втоми з виконанням спеціальних вправ аутогенного тренування.
V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.******
5.1. Аварійна ситуація чи нещасний випадок можуть статися в разі: ураження електричним струмом, загорання апаратури тощо.
5.2. При раптовому припиненні подавання електроенергії вимкнути комп'ютер в такій послідовності: периферійні пристрої, ВДТ, процесор, стабілізатор напруги, витягнути штепсельні вилки з розеток.
5.3. При виявленні ознак горіння (дим, запах гару), вимкнути апаратуру, знайти джерело займання і вжити заходів щодо його ліквідації, повідомити керівника робіт, не допускати в небезпечну зону сторонніх осіб.
5.4. Якщо стався нещасний випадок, необхідно потерпілому надавати першу медичну допомогу; при необхідності викликати «швидку допомогу».
5.5. Надання першої медичної допомоги.
5.5.1 .Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення - відтягнути його від струмоведучих частин за одяг або застосувавши підручний ізоляційний матеріал.
При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу.
В усіх випадках ураження струмом потерпілому заборонено рухатися, тим більше продовжувати роботу до прибуття лікаря.
Заборонено закопувати потерпілого в землю, тому що це завдасть йому лише шкоду (можливість інфікувати мікробами) і приведе до втрати дорогоцінного часу для рятування.
5.5.2. Перша допомога при пораненні.
Для надання першої допомоги при пораненні необхідно розкрити індивідуальний пакет, накласти стерильний перев'язочний матеріал, що міститься у ньому на рану і зав'язати її бинтом.
Якщо індивідуального пакету якимсь чином не буде, то для перев'язки необхідно використати чисту носову хустинку, чисту полотняну ганчірку і т.ін. На те місце ганчірки, що приходиться безпосередньо на рану, бажано накапати декілька капель настойки йоду, щоб одержати пляму розміром більше рани, а після цього накласти ганчірку на рану. Особливо важливо застосовувати настойку йоду зазначеним чином при забруднених ранах.
5.5.3. Перша допомога при переломах, вивихах, ударах.
При переломах і вивихах кінцівок необхідно пошкоджену кінцівку укріпити шиною, фанерною пластинкою, палицею, картоном або іншим подібним предметом. Пошкоджену руку можна також підвісити за допомогою перев'язки або хустки до шиї і прибинтувати до тулуба.
При передбачуваному переломі черепа (несвідомий стан після удару голови, кровотеча з вух або роту) необхідно прикласти до голови холодний предмет (грілку з льодом або снігом, чи холодною водою) або зробити холодну примочку. При підозрінні перелому хребта необхідно потерпілого покласти на дошку, не підіймаючи його, чи повернути потерпілого на живіт обличчям униз, наглядаючи при цьому, щоб тулуб не перегинався з метою уникнення ушкодження спинного мозку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлю, чханні, рухах, необхідно туго забинтувати груди чи стягнути їх рушником під час видиху.
5.5.4. Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами.
При попаданні кислоти або лугу на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом - 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.
При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди.
При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу - розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти.
5.5.5. Надання першої допомоги при теплових опіках
При опіках вогнем, парою, гарячими предметами, ні в якому разі не можна відкривати пузирі, які утворюються, та перев'язувати опіки бинтом.
При опіках першого ступеня (почервоніння) обпечене місце обробляють ваткою, змоченою етиловим спиртом.
При опіках другого ступеня (пухирі) обпечене місце обробляють спиртом, 3%-ни марганцевим розчином або 5%-ним розчином таніну.
При опіках третього ступеня (зруйнування шкіряної тканини) накривають ран стерильною пов'язкою та викликають лікаря.
5.5.6. Перша допомога при кровотечі.
Для того, щоб зупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку вверх;
- кровоточиву рану закрити перев'язочним матеріалом (із пакета), складеним у клубочок, придавити її зверху, не торкаючись самої Ра

1. Безпека життєдіяльності

З розвитком науково-технічного прогресу важливу роль грає можливість безпечного виконання людьми своїх трудових обов'язків. У зв'язку з цим була створена і розвивається наука про безпеку праці і життєдіяльності людини.

Безпека життєдіяльності (БЖД) - це комплекс заходів, направлених на забезпечення безпеки людини в середовищі проживання, збереження його здоров'я, розробку методів і засобів захисту шляхом зниження впливу шкідливих і небезпечних чинників до допустимих значень, вироблення заходів по обмеженню збитку в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій мирного і військового часу.

1.1. Мета і зміст БЖД:

виявлення і вивчення чинників навколишнього середовища, що негативно впливають на здоров'я людини;

ослаблення дії цих чинників до безпечних меж, або виключення їх, якщо це можливо;

ліквідація наслідків катастроф і стихійних лих.

Коло практичних задач БЖД перш за все обумовлене вибором принципів захисту, розробкою і раціональним використовуванням засобів захисту людини і природного середовища від дії техногенних джерел і стихійних явищ, а також засобів, що забезпечують комфортний стан середовища життєдіяльності.

Охорона здоров'я працівників, забезпечення безпеки умов праці, ліквідація професійних захворювань і виробничого травматизму складає одну з головних турбот людського суспільства. Звертається увага на необхідність широкого вживання прогресивних форм наукової організації праці, зведення до мінімуму ручної, малокваліфікованої праці, створення обстановки, що виключає професійні захворювання і виробничий травматизм 1.

На робочому місці повинні бути передбачені заходи захисту від можливої дії небезпечних і шкідливих чинників виробництва. Рівні цих чинників не повинні перевищувати граничних значень, обумовлених правовими, технічними і санітарно-технічними нормами. Ці нормативні документи зобов'яжуть до створення на робочому місці умов праці, при яких вплив небезпечних і шкідливих чинників на працюючих або усунений зовсім, або знаходиться в допустимих межах.

2. Характеристика умов праці конторського службовця, секретаря

Науково-технічний прогрес вніс серйозні зміни в умови виробничої діяльності працівників розумової праці. Їх праця стала більш інтенсивною, напруженою, вимагаючою значних витрат розумової, емоційної і фізичної енергії. Це зажадало комплексне рішення проблем ергономіки, гігієни і організації праці, регламентації режимів праці і відпочинку.

В даний час комп'ютерна техніка широко застосовується у всіх областях діяльності людини. При роботі з комп'ютером людина піддається дії ряду небезпечних і шкідливих виробничих чинників: електромагнітних полів (діапазон радіочастот: ВЧ, УВЧ і СВЧ), інфрачервоного і іонізуючого випромінювань, шуму і вібрації, статичної електрики і ін. 2.

Робота з комп'ютером характеризується значною розумовою напругою і нервово-емоційним навантаженням операторів, високою напруженістю зорової роботи і достатньо великим навантаженням на м'язи рук при роботі з клавіатурою ЕОМ. Велике значення має раціональна конструкція і розташовує елементів робочого місця, що важливе для підтримки оптимальної робочої пози конторського службовця, секретаря.

В процесі роботи з комп'ютером необхідно дотримувати правильний режим праці і відпочинку. Інакше у персоналу наголошуються значна напруга зорового апарату з появою скарг на незадоволеність роботою, головні болі, дратівливість, порушення сну, утомленість і хворобливі відчуття в очах, в поясниці, в області шиї і руках.

3. Вимоги до виробничих приміщень.

3.1 Колір і коефіцієнти віддзеркалення.

Колір приміщень і меблів повинен сприяти створенню сприятливих умов для зорового сприйняття та гарного настрою.

Джерела світла, такі як світильники і вікна, які дають віддзеркалення від поверхні екрану, значно погіршують точність сприйняття знаків на екрані монітору чи клавіатури і спричиняють за собою перешкоди фізіологічного характеру, які можуть виразитися в значній напрузі, особливо при тривалій роботі. Віддзеркалення, включаючи віддзеркалення від вторинних джерел світла, повинне бути зведено до мінімуму. Для захисту від надмірної яскравості вікон можуть бути застосовані штори і екрани 3.

Залежно від орієнтації вікон рекомендується наступне забарвлення стін і підлоги:

вікна орієнтовані на південь: - стіни зеленувато-голубого, або світло-голубого кольору; підлога - зелена;

вікна орієнтовані на північ: - стіни світло-оранжевого, або оранжево-жовтого кольору; підлога - червонувато-оранжева;

вікна орієнтовані на схід: - стіни жовто-зеленого кольору; підлога зелена, або червонувато-оранжева;

вікна орієнтовані на захід: - стіни жовто-зеленого, або голубувато-зеленого кольору; підлога зелена, або червонувато-оранжевий.

В приміщеннях, де знаходиться комп'ютер, необхідно забезпечити наступні величини коефіцієнта віддзеркалення: для стелі: 60.70%, для стін: 40.50%, для підлоги: біля 30%. Для інших поверхонь і робочих меблів: 30.40%.

3.2 Освітлення.

Правильно спроектоване і виконане виробниче освітлення покращує умови зорової роботи, знижує стомлюваність, сприяє підвищенню продуктивності праці, благотворно впливає на виробниче середовище, надаючи позитивну психологічну дію на працюючу, підвищує безпеку праці і знижує травматизм.

Недостатність освітлення приводить до напруги зору, ослабляє увагу, приводить до настання передчасної стомленості. Надмірно яскраве освітлення викликає засліплення, роздратування і різь в очах. неправильний напрям світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого. Всі ці причини можуть привести до нещасного випадку або профзахворювань, тому такий важливий правильний розрахунок освітленості.

Існує три види освітлення - природне, штучне і комбіноване (змішане, тобто природне і штучне разом) 4.

Природне освітлення - освітлення приміщень денним світлом, що потрапляє через світлові отвори в зовнішніх захищаючих конструкціях приміщення. Природне освітлення характеризується тим, що міняється в широких межах залежно від часу дня, пори року і ряду інших чинників.

Штучне освітлення застосовується при роботі в темний час доби і вдень, коли не вдається забезпечити нормовані значення коефіцієнта природного освітлення (похмура погода, короткий світловий день). Освітлення, при якому недостатнє по нормах природне освітлення доповнюється штучним, називається змішаним освітленням.

Штучне освітлення підрозділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне. Робоче освітлення, у свою чергу, може бути загальним, або комбінованим. Загальне - освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення рівномірно, або відносно того, як розташоване устаткування.

Комбіноване - освітлення, при якому до загального додається місцеве освітлення.

Згідно СНіП II-4-79 в приміщень обчислювальних центрів необхідно застосувати систему комбінованого освітлення.

При виконанні робіт категорії високої зорової точності (найменший розмір об'єкту розрізнення 0,3 - 0,5мм) величина коефіцієнта природного освітлення (КЕО) повинна бути не нижчою 1,5%, а при зоровій роботі середньої точності (якнайменший розмір об'єкту розрізнення 0,5 - 1,0 мм) КЕО повинен бути не нижчим 1,0%. У якості джерела штучного освітлення звичайно використовуються люмінесцентні лампи типа ЛБ, або ДРЛ, які попарно об'єднуються в світильники, які повинні розташовуватися рівномірно над робочими поверхнями 3.

Вимоги до освітленості в приміщеннях, де встановлені комп'ютери, наступні: при виконанні зорових робіт високої точності загальна освітленість повинна складати 300лк, а комбінована - 750лк; аналогічні вимоги при виконанні робіт середньої точності - 200 і 300лк відповідно.

Крім того все поле зору повинне бути освітлено достатньо рівномірно - ця основна гігієнічна вимога. Іншими словами, ступінь освітлення приміщення і яскравість екрану комп'ютера повинні бути приблизно однаковими, оскільки яскраве світло в районі периферійного зору значно збільшує напруженість очей і, як наслідок, приводить до їх швидкої стомлюваності.

4. Ергономічні вимоги до робочого місця.

Проектування робочих місць, забезпечених відеотерміналами, відноситься до числа важливих проблем ергономічного проектування в області обчислювальної техніки.

Робоче місце і взаємне розташовує всіх його елементів повинне відповідати антропометричним, фізичним і психологічним вимогам. Велике значення має також характер роботи. Зокрема, при організації робочого місця програміста повинні бути дотримані наступні основні умови: оптимальне розміщення устаткування, що входить до складу робочого місця і достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення.

Ергономічними аспектами проектування відеотермінальних робочих місць, зокрема, є: висота робочої поверхні, розміри простору для ніг, вимоги до того, що розташовує документів на робочому місці (наявність і розміри підставки для документів, можливість різного розміщення документів, відстань від очей користувача до екрану, документа, клавіатури і т.д.), характеристики робочого крісла, вимоги до поверхні робочого столу, можливість регулювання елементів робочого місця 6. Головними елементами робочого місця програміста є стіл і крісло. Основним робочим положенням є положення сидячи.

Робоча поза сидячи викликає мінімальне стомлення програміста. Раціональне планування робочого місця передбачає чіткий порядок і постійність розміщення предметів, засобів праці і документації. Те, що потрібне для виконання робіт частіше, розташоване в зоні легкої досяжності робочого простору.

Моторне поле - простір робочого місця, в якому можуть здійснюватися рухові дії людини.

Максимальна зона досяжності рук - це частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними максимально витягнутими руками при русі їх в плечовому суглобі.

Оптимальна зона - частина моторного поля робочого місця, обмеженого дугами, описуваними предплечьями при русі в ліктьових суглобах з опорою в точці ліктя і з відносно нерухомим плечем.

Оптимальне розміщення предметів праці і документації в зонах досяжності:

Дисплей розміщується в зоні а (в центрі);

Системний блок розміщується в передбаченій ніші столу;

Клавіатура - в зоні г/д;

«миша» - в зоні в справа;

Сканер в зоні а/б (зліва);

Принтер знаходиться в зоні а (справа);

Документація: необхідна при роботі - в зоні легкої досяжності долоні - в, а у висувних ящиках столу - література, невживана постійно.

На рис. 2.2 показаний приклад розміщення основних і периферійних складових ПК на робочому столі конторського службовця, секретаря.

1 - сканер, 2 - монітор, 3 - принтер, 4 - поверхня робочого столу

5 - клавіатура, 6 - маніпулятор типу «миша».

Для комфортної роботи стіл повинен задовольняти наступним умовам 6:

висота столу повинна бути вибрана з урахуванням можливості сидіти вільно, в зручній позі, при необхідності спираючись на підлокітники;

нижня частина столу повинна бути сконструйована так, щоб програміст міг зручно сидіти, не був вимушений підтискати ноги;

поверхня столу повинна володіти властивостями, що виключають появу відблисків в полі зору конторського службовця, секретаря;

конструкція столу повинна передбачати наявність висувних ящиків (не менше 3 для зберігання документації, лістингів, канцелярських обладнань).

висота робочої поверхні рекомендується в межах 680-760мм. Висота поверхні, на яку встановлюється клавіатура, повинна бути біля 650мм.

Велике значення надається характеристикам робочого крісла. Так, висота сидіння над рівнем підлоги, що рекомендується, знаходиться в межах 420-550мм. Поверхня сидіння м'яка, передній край закруглює, а кут нахилу спинки - регульований.

Необхідно передбачати при проектуванні можливість різного розміщення документів: збоку від відеотерміналу, між монітором і клавіатурою і т.п. Крім того, у випадках, коли відеотермінал має низьку якість зображення, наприклад помітні мигтіння, відстань від очей до екрану роблять більше (біля 700мм), ніж відстань від ока до документа (300-450мм). Взагалі при високій якості зображення

на відеотерміналі відстань від очей користувача до екрану, документа і клавіатури може бути рівним.

Положення екрану визначається:

відстанню прочитування (0,6.0,7м);

кутом прочитування, напрямом погляду на 20 нижче горизонталі до центру екрану, причому екран перпендикулярний цьому напряму.

Повинна також передбачатися можливість регулювання екрану:

по висоті +3 см;

по нахилу від -10 до +20 щодо вертикалі;

в лівому і правом напрямах.

Велике значення також надається правильній робочій позі користувача. При незручній робочій позі можуть з'явитися болі в м'язах, суглобах і сухожиллях. Вимоги до робочої пози користувача відеотерміналу наступні:

голова не повинна бути нахилена більш ніж на 20,

плечі повинні бути розслаблені

лікті - під кутом 80.100,

передпліччя і долоні рук - в горизонтальному положенні.

Причина неправильної пози користувачів обумовлена наступними чинниками: немає хорошої підставки для документів, клавіатура знаходиться дуже високо, а документи - низько, нікуди покласти руки і кисті, недостатній простір для ніг.

В цілях подолання вказаних недоліків даються загальні рекомендації: краще пересувна клавіатура; повинні бути передбачені спеціальні пристосування для регулювання висоти столу, клавіатури і екрану, а також підставка для рук 6.

Істотне значення для продуктивної і якісної роботи на комп'ютері мають розміри знаків, густину їх розміщення, контраст і співвідношення яскравості символів і фону екрану. Якщо відстань від очей оператора до екрану дисплея складає 60.80 см, то висота знака повинна бути не менше 3мм, оптимальне співвідношення ширини і висоти знака складає 3:4, а відстань між знаками - 15.20% їх висоти. Співвідношення яскравості фону екрану і символів - від 1:2 до 1:15 2.

Під час користування комп'ютером медики радять встановлювати монітор на відстані 50-60 см від очей. Фахівці також вважають, що верхня частина відеодисплея повинна бути на рівні очей або трохи нижче. Коли людина дивиться прямо перед собою, його очі відкриваються ширше, ніж коли він дивиться вниз. За рахунок цього площа огляду значно збільшується, викликаючи обезводнення очей. До того ж якщо екран встановлений високо, а очі широко відкриті, порушується функція моргання. Це значить, що очі не закриваються повністю, не омиваються слізною рідиною, не одержують достатнього зволоження, що приводить до їх швидкої стомлюваності.

Створення сприятливих умов праці і правильне естетичне оформлення робочих місць на виробництві має велике значення як для полегшення праці, так і для підвищення його привабливості, позитивно впливаючою на продуктивність праці.

5. Режим праці.

Як вже було неодноразово відзначено, при роботі з персональним комп'ютером дуже важливу роль грає дотримання правильного режиму праці і відпочинку. Інакше у персоналу наголошуються значна напруга зорового апарату з появою скарг на незадоволеність роботою, головні болі, дратівливість, порушення сну, утомленість і хворобливі відчуття в очах, в поясниці, в області шиї і руках 2.

В табл. 1.5 представлені відомості про регламентовані перерви, які необхідно робити при роботі на комп'ютері, залежно від тривалості робочої зміни, видів і категорій трудової діяльності з ВДТ (відеодисплейний термінал) і ПЕВМ (відповідно до СанПіН 2.2.2 542-96 «Гігієнічні вимоги до відеодисплейних терміналів, персональних електронно-обчислювальних машин і організації робіт»).

Таблиця 7.5 Час регламентованих перерв при роботі на комп'ютері

Категорія роботи з ВДТ або ПЕВМ	Рівень навантаження за робочу зміну при видах роботи з ВДТ	Сумарний час регламентованих перерв, мін
	Група А, кількість знаків	Група б, кількість знаків	Група В, годинника	При 8-годинній зміні	При 12-годинній зміні
I	до 20000	до 15000	до 2,0	30	70
II	до 40000	до 30000	до 4,0	50	90
III	до 60000	до 40000	до 6,0	70	120

Примітка. Час перерв даний при дотриманні вказаних Санітарних правил і норм. При невідповідності фактичних умов праці вимогам Санітарних правил і норм час регламентованих перерв слід збільшити на 30%.

Відповідно до СанПіН 2.2.2 546-96 всі види трудової діяльності, зв'язані з використанням комп'ютера, розділяються на три групи:

група а: робота по прочитуванню інформації з екрану ВДТ або ПЕВМ з попереднім запитом;

група б: робота по введенню інформації;

група в: творча робота в режимі діалогу з ЕОМ.

Ефективність перерв підвищується при поєднанні з виробничою гімнастикою або організації спеціального приміщення для відпочинку персоналу із зручними м'якими меблями, акваріумом, зеленою зоною і т.п.

ПРОТОКОЛ

проведення інструктажу ознайомлення та закріплення набутих знань з правил поведінки

групи № за ___________ 2014 - 2015  навч.року

професія Секретар керівника (організації, підприємства, установи); конторський (офісний) службовець (бухгалтерія)

З наступних питань:

Правила поведінки в громадських місцях

1. Правила поведінки в ДНЗ «Одеський центр професійно-технічної освіти»
2. Правила поведінки в громадському транспорті
3. Техніка безпеки та охорона життєдіяльності в суспільстві
4. Правила дорожнього руху
5. Інструктаж з техніки безпеки та електробезпеки
6. Заборона паління в громадських містах
7. Заборона вживання ненормативної лексики

№	Прізвище, ім’я, по-батькові	Досягнення знань (оцінка)	Підпис

Перевірила знання _________________ Л.В.Петрушкіна

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний навчальний заклад

„Одеський центр професійно-технічної освіти”

Методичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи

Професія: 4121 “Конторський (офісний)службовець (бухгалтерія)”

                     4115 “Секретар керівника (організації, підприємства, установи)”

Майстер виробничого навчання

Петрушкіна Л.В.

м.Одеса, 2015

Методичні рекомендації призначені для професійно-технічних навчальних закладів, в яких ведеться первинна професійна підготовка кваліфікованих робітників з професії «Конторський (офісний) службовець (бухгалтерія)».

Мета даних методичних рекомендацій –надати методичну і практичну допомогу педадгогічним працівникам при підборі тематики, формуванні змісту, організації виконання та захисту дипломних робіт, також випускникам –при виконанні дипломної роботи.

Методичні рекомендації щодо виконання дипломної роботи розглянуті на схвалені на засіданні комісії викладачів по професії «Конторський (офісний) службовець (бухгалтерія)»

ЗМІСТ		стор.
1.	Організація виконання та захисту дипломних робіт
1.1	Загальні положення щодо організації виконання дипломної роботи.
1.2	Підбір тиматики дипломних робіт та видача завдань.
1.3	Організація захисту дипломної роботи.
2.	Вимоги до змісту та оформлення структурних елементів дипломної роботи
2.1	Зміст роботи.
2.2	Вимоги до оформлення.
2.3	Перевірка та рецензування.
2.4	Критерії оцінювання.
2.5	Організація захисту.
3.	Методика виконання дипломної роботи.
	Вступ
3.1	Характеристика та аналіз економічної діяльності підприємства  галузі.
3.2	Технологія обліку виконання роботи (згідно теми).
3.3	Опис теоретичних відомостей, законів і нормативних документів по темі.
3.4	Опис документів обладнання та бланків потрібних для роботи.
4.	Правила та норми охорони праці в господарстві.
5.	Висновок та пропозиції.
6.	Додотки

1. Організація виконання та захисту дипломної роботи.

1.1 Загальні положення по організації виконання дипломної роботи.

Перехід народного господарства на ринкові відносини потребує від державних професійно-технічних навчальних закладів, що здійснюють професійну підготовку кваліфікованих робітників кадрів для галузі, корінних змін у підготовці учнів до самостійної роботи. Рівень професійної підготовки майбутніх конторських службовців визначається рівнем організації учбово-виробничого процесу, кінцевим результатом якого є державна кваліфікаційна атестація. Державна кваліфікаційна атестація є видом контролю за якістю підготовки кваліфікованих робітників з професії: «Конторський службовець (бухгалтерія)» на його завершальному етапі.

Державно кваліфікаційна атестація проводиться відповідно з Положенням про організацію навчально виробничого процесу навчально-виробничого процесу в професійно технічних навчальних закладах (наказ Міністерства і науки України від 30.05.2006р. №419). Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійну технічну освіту (наказ Міністерства праці та соціальної політики України і Міністерства освіти і науки України від 31.12.98р. №201/469, листом Міністерства освіти і науки України від 30.01.2009р№1/9-73 та листом Міністерства  освіти і науки України від 09.04.2009 №1/9-250 з метою визначення рівня знань, умінь і навичок, одержаних учнями під час навчання, їх підготовленості до самостійної роботи.

Державна кваліфікаційна атестація включає:

• виконання пробної кваліфікаційної роботи;
• захист дипломної чи творчої роботи, що її замінює

Виконання дипломної роботи сприяє кращому опануванню учнями матеріалу, набуттю навичок щодо проведення аналізу роботи підприємств, обгрунтуванню висновків та пропозицій з теми що вивчається.

У процесі виконання дипломної роботи учні самостійно працюють зі спеціальною літературою. При підборі літератури слід користуватися придметними каталогами бібліотек, бібліографічними збірниками з відповідної галузі знань, реферативними журналами, періодичними виданнями, методичними посібниками, довідниковою літературою, мережею Інтернет тощо.

Матеріали за результатами діяльності підприємства, на базі якого виконується дипломна робота, збираються під час проходження переддипломної практики. Їх необхідно накопичувати цілеспрямовано, поступово систематизувати за розділами дипломної роботи. Дипломна робота сприяє поглибленню вивчення технології  виконання роботи.

Керівником дипломної роботи, як правило, призначається викладач придмету «Бухгалтерський облік». Доцільно в ДНЗ обладнати  один з кабінетів професійно-технічної підготовки стендом з докладними зразками виконання дипломної роботи. Проведення занять з виконання дипломних робіт у формі групових та індивідуальних консультацій в цьому кабінеті з використанням стенду підвищує ефективність роботи як учня, так і  викладача-консультанта.

На період виконання дипломної роботи обов’язково складається графік консультацій викладачів-консультантів та проводиться облік іх відвідувань. Постійні консультації допомагають учням у виборі методів роботи, своєчасному усуненню недоліків, тощо. Виконання графіка консультацій контролюється заступником директора з НВР.

Викладач-консультант:

• надає рекомендації щодо основної літератури за темою;
• проводить консультації з питань виконання дипломної роботи;
• систематично здійснює контроль за дотриманням вимог змісту та оформлення дипломної роботи;
• перевіряє матеріали, що входять до складу дипломної роботи;
• здійснюється контроль за дотриманням графіку виконання дипломної роботи.

Рецензію на виконану дипломну роботу складає основний викладач-консультант, за яким закріплений даний учень.

1.2 Основні етапи виконання дипломної роботи:

- Розділ та закріплення теми.

- Затвердження тем в залежності від підприємств де учні проходять виробничу практику.

- Складання (заповнення плану дипломної роботи та погодження його з викладачем, керівником дипломної роботи).

- Підбір джерел інформації для написання дипломної роботи згідно з планом – завданням.

- Написання і оформлення дипломної роботи.

- Надання дипломної роботи для рецензування.

- Допрацювання роботи згідно з зауваженнями рецензента.

- Захист дипломної роботи згідно з встановленим графіком.

1.3 Підбір тематики дипломних робіт.

Теми дипломних робіт та зміст завдань розглядаються на засіданні циклової методичної комісії бухгалтерського профілю, підписується  викладачем спеціальних дисциплін та затверджується заступником директора з  навчально-виробничої роботи. Тематика щорічно переглядається  і  оновлюється. Теми дипломних робіт підбирає викладач спеціальних дисциплін разам з майстром виробничого навчання для кожного учня  індивідуально,  враховуючи його рівень підготовки. Крім того, учень може запропонувати й  іншу тему яка має бути актуальною і цікавить його.

Теми дипломних робіт повинні відповідати змісту виробничої практики учнів, обсягу знань, умінь  і навичок, передбачених навчальними робочими програмами предметів,  кваліфікаційною характеристикою (додаток 5) з професії: «Конторський службовець (бухгалтерія)» відповідно  до певного рівня кваліфікації і відображати сучасні технології, що використовуються  в  галузі.  Передбачається 20-25 тем,  їх кількість повинна бути  більше ніж кількість учнів, для вільного вибору. Орієнтований перелік тем дипломних робіт надається ( додаток 4).

Назва тем обов’язково, повинна починатись зі слів: «Технологія обліку виконання...». Завдання повинно включати реальні роботи ( взяті з практики діяльності підприємств народного господарства), які виконуються конторськими  службовцями в  умовах виробництва.

Завдання на виконання дипломної роботи містить: зміст дипломної роботи (пояснювально-розрахункової записки,) графік виконання завдання . Бланк завдання на виконання дипломної роботи додається (додаток 2).

Завдання, підписане викладачм-консультантом, розглянуто на засідання  циклової методичної комісії та затверджене заступником  директора з навчально-виробничої  роботи,  видається  учням випускних груп під розписку заздалегідь, після проведення атестації з предметів професійно-теоретичної підготовки, перед виходом їх на передвипускну воробничу практику.

В кожній темі треба описати технологію виконання робіт по заповненню бухгалтерської документації.

Дипломна робота повинна бути виконана відповідно до узгодженого з керівником дипломної роботи плану (змісту).

2.  Вимоги до змісту та оформлення структурних елементів дипломної роботи

2.1 Зміст дипломної роботи.

Робота повинна відповідати таким вимогам:

• Містить всі питання плану згідно  з завданням:
• Містить теоретичні схеми таблиці;
• Містить розрахунки практичних завдань;
• Містить висновки та пропозиції учня   по даній темі;
• Мати належне охайне оформлення чорною пастою;
• Робота, що не відпорвідає вимогам повертається для доопрацювання;
• Бути виконаною і поданою на рецензування в термін, передбачений графіком навчального процесу.

2.2Вимоги до оформлення дипломної роботи.

Дипломна робота складається з:

• завдання на виконання дипломної роботи;
• пояснювально-розрахункової записки;

Дипломна робота є звітною документацією учня   і повинна відповідати структурі та правилам оформлення згідно з ДСТУ 3008 – 95.  Вона має бути написана  державною мовою. Першими сторінками дипломної роботи є титульна ( Дадаток 1), завдання (Додаток 2), зміст дипломної роботи (Додаток 3), вони мають бути оформлені та заповнені за формою, що наведена у відповідних додатках.

Додатки включають до загальної нумерації сторінок, але не нумерюють. Нумерацію сторінок роботи надають арабськими цифрами згідно з планом.

Пояснювально-розрахункова записка повинна бути акуратно оформлена на одному боці аркуші білого паперу Формату А4 (297х -210мм) з рамкою поля якої не менше: лівий – 20мм, верхній, нижній та правий - 5мм з основним надписом  (штампом) внизу. Текст або (рукопис) пишеться  пастою чорного кольору з інтервалом між рядками за трафаретом №2, або друкується з використанням комп’ютерних технологій в редакторі Word з використання шрифту Times New Roman (чи  аналогічного) розміру 14, міжрядковий інтервал – 1. Відстань між текстом з рамкою повинно бути зліва та справа 5мм; зверху та знизу – 10мм. Таблиці оформлюються шрифтом розміру – 14. При виконання дипломної роботи учні повинні, пояснювальну записку супроводжувати схемами, таблицями тощо,  розміщуючи їх за викладом тексту. Обсяг пояснувально-розрахункової записки має становити не більше 25 -30ст. рукописного тексту чи 25 сторінок друкованого тексту. Заголовки розділів допускається розміщувати на окремих аркушах. Кожний розділ розпочинають з окремої сторінки. Надписи в кутових штампах на аркушах пояслювальної записки виконуються креслярським  шрифтом.

Формули і рівняння розташовуються після тексту, в якому вони згадуються, посередині  сторінки.

Вище і нище формули або  рівняння залишають не менше одного вільного рядка. Формули  і рівняння  у роботі  ( за винятком формул і рівнянь наведених  у додатках) слід номерувати порядковою нумерацією  у межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділа  і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад,  формула (4.2) – друга формула четвертого розділу.

Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення кожного символу чи числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзаца словом «де» без двокрапки.

Формули, що йдуть одна за одною  і не розділені текстом відокремлюються комою. Титульний аркуш (Додаток1), завдання на виконанння дипломної роботи, перелік використаної літератури включається до загальної нумерації сторінок, але номери на них не проставляються. Додатки слід оформляти  як продовження пояснювально – розрахункової записки з наскрізною нумерацією, але до загального обсягу, вказаного вище вони не враховуються. Не входять до загальної нумерації сторінок та не  ставляться номери на сторінках  таких структурних елементів як рецензія висновки  учня.

Матеріал пояснювально – розрахункової записки розміщується таким чином:

• титульний аркуш;
• завдання на виконання дипломної роботи;
• зміст;
• вступ
• основна текстова частина пояснювально – розрахункової записки;
• перелік використаної літератури;
• додатки;
• висновки учня;
• рецензія.  

Титульний аркуш надає відомості про назву професійно – технічного закладу та професію, тему дипломної роботи, прізвище, ім’я, по-батькові виконавця, викладача-консультанта та осіб, що її перевіряли та узгоджували. Зразок титульного аркушу (Додаток 1).

Завдання на виконання дипломної роботи (Додаток 2).

Зміст. До змісту включають всі складові частини дипломної роботи: вступ, розділи та підрозділи основної текстової частини пояснювально - розрахункової записки, перелік використаної літератури. В зміст вноситься нумерація аркушів з яких розпочинається відповідний розділ та підрозділ (Додаток 3).

Вступ. У вступі коротко викладають оцінку стану сучасного народного господарства в Україні та регіоні; значення професії конторський службовець (бухгалтерія)  описують завдання виробничої практики. Перед словом «Вступ» нумерація не проставляється. Обсяг вступу – одна сторінка.

Основна текстова частина пояснювально-розрахункової записки

В ній викладається:

- характеристика та аналіз діяльності підприємства в якому учень проходив виробничу практику;

- технологія обліку виконання роботи відповідно теми дипломної роботи (з розрахунками);

- теоретичні відомості по темі з переліком законодавчих та нормативних документів;

- Документи, бланки необхідні в роботі;

-вимоги охорони праці при виконанні роботи.

Текст поділяється на розділи відповідно до завдання.

Розділи повинні мати порядкові номери арабськими цифрами (1,2 без слова «Розділ») та назви (заголовки). Заголовки розділів слід починати з абзацного відступу і писати великими друкованими літерами без крапки після номера та в кінці.

Розділи можуть мати підрозділи. Вони нумеруються за розділами (3.1., 3.2.). Написання назви підрозділів необхідно починати з абзацного відступу і писати малими літерами крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки після номера та в кінці.

Текст має бути чітким і не допускати різних тлумачень. При цьому використовується терміни, позначення  та визначення, рекомендовані в ДСТУ, навчальній та спеціальній літературі.

Відстань між заголовком (розділу чи підрозділу)і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше, ніж рядок тексту. Не допускається розміщувати назву розділу чи підрозділу в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено один рядок тексту.

Абзацний відступ від рамки повинен бути однаковим упродовж усього тексту і дорівнювати 15 мм або п’яти знакам.

Цифровий матеріал оформляється, як правило, у вигляді таблиці, яка розміщується після тексту, в якому вона згадується зверху (над таблицею). В таблицях та схемах не допускаються переноси та стискання.

Перелік використаної літератури розміщується, починаючи з нової сторінки, не нумерується і містить у собі тільки ті підручники, навчальні посібники, довідники, тощо, що були використані під час виконання роботи та на які є посилання. Посилання в тексті подаються в дужках, в яких  проставляється номер, за яким джерелом  значиться в переліку використаної літератури. Написання літератури в переліку виконується мовою оригіналу за бібліографічними правилами (автори, назви видань, назви видавництв, роки видання). Зразок написання переліку використаної літератури наведено в Додатку 7.

Додатки  До додатків відносять документи, які є складними для виконання учнями  та виконані методом  копіювання ( таблиці, фотографії, рисунки, схеми, тощо). У додатках вміщують матеріал, який є необхідним для повноти роботи, але включення його до основної частини може змінити впорядковане і логічне уявлення про роботу, не може бути послідовно розміщений в основній частині через великий обсяг. Ці документи необхідні для викладання матеріалу, на них є посилання в пояснювально-розрахунковій записці. Кожний додаток повинен починатись з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок симетричний відносно тексту сторінки. Над заголовком повинно бути надруковано слово «Додаток » та номер додатку.

Висновки учня У висновках учень аналізує свій досвід, отриманий при проходженні  виробничої практики на підприємстві  закладів народного господарства, результати виконаної ним дипломної роботи та робить висновки. У висновках можуть з’явитися  пропозиції, які не були розглянуті  у розділах дипломної роботи. Обсяг висновків немає перевищувати двох сторінок.

Рецензія. Рецензію в довільній формі складає основний викладач-консультант (Додаток 6).    В рецензії надаються висновки про відповідність виконаної дипломної роботи завданню, аналізується повнота розкриття теми та висновки учня щодо роботи підприємства  в  якому він проходив виробничу практику, правильність виконання розрахунків.

Повністю підготовлену дипломну роботу обов’язково оправляють буть – яким способом  у твердій чи м’якій палітурці. Головні вимоги – еститичність та неможливість оперативної заміни аркушів.

2.3. Перевірка та рецензування  дипломної роботи.

Дипломна робота рецензується керівником.

Рецензія на дипломну або творчу роботу повинна бути зроблена за  три дні до захисту після перевірки роботи.

В рецензії вказуються :

-  Об’єм виконання та дотримання плану та завдання;

-  Основні переваги та недоліки роботи;

-  Відповідність теми кваліфікаційній характеристиці.

-  актуальність та практичне значення висновків та пропозицій;

-  відповідність вимогам  оформлення роботи;

-питання, на які треба звернути увагу при доопрацюванні роботи та надати додаткові пояснення  при захисті .

2.4. Критерії оцінювання виконаної роботи.

Оцінка з дипломної роботи виставляється по 12 бальній системі за підписом викладача та майстра виробничого навчання.

Оцінку «високий рівень (12, 11, 10,)» отримають учні за всебічне та глибоке розкриття теми на підставі використання широкого кола джерел інформації, самостійність мислення, вірні розрахунки, висновки та пропозиції, при цьому недоліки у стилі викладання матеріалу відсутні, існує логічний зв’язок між питаннями. Учень показав глибокі професійні знання, завдання виконані творчо.

Оцінка «достатній рівень (9, 8, 7)» ставиться при порушенні однієї  з вищезазначених вимог, але при умовах достатньої повної, самостійної розробки теми, а також додержування усіх інших  вимог (глибина, логічність, чіткість тощо). Учень показав професійні знання.

Оцінка «середній рівень (6, 5, 4)» ставиться за роботу, яка свідчать про те, що учень ознайомився та проробив основні джерела  інформації, без яких робота не могла бути виконана, розкрив зміст теми в основному правильно, але не повністю, показав вузько професійні знання.

Учень, який  під час захисту дипломної роботи  не  зумів розкрити тему дипломної роботи і отримав оцінку «початковий рівень (3,2,1)» до Державної кваліфікаційної  атестації не допускається.

2.5. Організація захисту.

Державна кваліфікаційна атестація здійснюється державеною комісією, склад якої затверджується  наказом директора ПТНЗ та погоджується регіональним органом управління професійно-технічною освітою.

До складу комісії входять: голова – представник роботодавця або замовника підготовки квіліфікованих  робітників, професіонал з господарства, галузі виробництва, заступник голови – директор або заступник директора ПТНЗ, члени комісії –педагогічні працівники ПТНЗ. Державна кваліфаційна  атестація проводиться  відповідно до затвердженого директором ПТНЗ розкладу, який доводиться до відома учнів не пізніше, як за два тижні до її проведення.

Майстер виробничого навчання повинен  забезпечити отримання від підприємств, де учні проходили передвипускну практику, виробничої характеристики  на кожного випускника, підготувати зведену відомість підсумкових оцінок успішності учнів з усіх предметів робочого навчального плану, щоденники обліку виконання навчально-виробничих робіт, наряди на виконані пробні кваліфікаційні роботи. Рекомендовано не пізніше, ніж за три дні до початку роботи ДКА вказані  документи подати до навчальної частини ПТНЗ.

Засідання ДКК з державної кваліфіційної атестаційної  атестації учнів та присвоєння їм кваліфікації проводяться у спеціально підготовлених приміщеннях, зокрема у кабінеті спеціальних дисциплін, в якому потрібно розмістити наочні посібники, стенди, зразки документів.

У день захисту дипломної роботи бажано провести урочисту лінійку,  на якій представити членів комісії та нагадати порядок проведення захисту. Під час захисту учнів можна дозволити користуватись пояснювальною запискою.

Майстер виробничого  навчання повинен зачитати виробничу характеристику на учня і повідомити рівень виконаної пробної кваліфікаційної роботи. Після цього передати в комісію характеристику, наряд на виконану пробну кваліфікаційну роботу. Голова ДКК дозволяє  випускнику розпочати розповідь з теми своєї роботи. Крім питань стосовно теми дипломної роботи члени ДКК можуть проводити усне опитування випускника в межах вимог кваліфіційної чи освітньо-кваліфікаційної характеристики.

3. Методика виконання дипломної роботи.

У вступі обгрунтовується актуальність обраної теми, підкреслюється її значення для даного підприємства, формулюється мета і завдання даної роботи.

3.1 Коротка характеристика та аналіз економічної діяльності підприємства галузі.

При описанні економічної діяльності підприємства де учні проходять виробничу практику необхідно акцентувати увагу на такі питання:

- форма власності підприємства;

- товарообіг продукції, цінова політика;

- постачальники ресурсів, асортимент продукції, що виготовляється.

3.2. Технологія обліку виконання роботи.

Головний розділ, це розділ, в якому треба описати технологію облікової роботи.  В даному розділі висвітлюються знання учнів з предмету «Бухгалтерський облік (теорія та практика)» вміння учнів складати бухгалтерські проводки заповнювати первинні  документи виконувати необхідні розрахунки на основі даних господарства, де учні проходять практику.

Опис теоретичних відомостей, законів і нормативних документів  по темі.

Вказати закони і нармативні документи  згідно теми. Синтетичний та аналітичний облік.  Документальне оформлення  господарських операцій.

3.8.Охорона праці в господарстві.

Описати питання охорони праці, безпечні прийоми праці при виконанні роботи конторськими службовцями. Вказати на необхідність економічного захисту навколишнього середовища при виконанні робіт.

3.9. Висновки та пропозиції.

Проаналізувати досвід, отриманий при проходженні виробничої практики, на підприємстві державному чи приватному господарстві, зробити певні висновки щодо виконаної ним роботи, можливості чи необхідність використання викладеного матеріалу в подальшій  самостійній роботі в галузі.

Додаток 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Державний навчальний заклад

„Одеський центр професійно-технічної освіти”

До захисту допускається

Заступник директора з НВР

_____________Александрова С.О.

„_____”__________20__р.

ДИПЛОМНА РОБОТА

з професії: 4121 Конторський (офісний) службовець (бухгалтерія)

На тему______________________________________________________________

____________________________________________________________________

Учня (П.І.Б.)__________________________________________________________

Групи №____

Майстер виробничого навчання________________________________________

Викладач - консультант_______________________________________________

М.Одеса 2015

Додаток 2.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Одеський центр професійно-технічної освіти

«Затверджую »

Заступник директора з НВР

Александрова С.О.

«___» ____________2015р.

ЗАВДАННЯ НА ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

З професії: 4121 Конторський службовець (бухгалтерія)

Випускника групи № ____

__________________________________________________________________

                                               Прізвище, ім я по батькові

ТЕМА________________________________________________________________________

__________________________________________________________________

Зміст дипломної роботи		Викладач- консультант	Графік виконання завдання
І. Зміст пояснювально-розрахункової записки
Розділи	Підрозділи		За планом	Фактично
Вступ
1.Характеристика та аналіз економічної діяльності підприємства галузі	1.1. Форма власності 1.2. Товарообіг, цінова політика, постачання ресурсів 1.3. Асортимент продукції.
2.Технологія обліку виконання роботи (згідно теми)	2.1 Значення господарських засобів в ринкових умовах 2.2. Послідовність виконання роботи 2.3. Опис складання бухгалтерських проводок 2.4. Заповнені документи, схеми, таблиці по практичному завданню 2.5. Висновок по виконаній роботі.
3. Опис теоретичних відомостей, законів і нормативних документів  по темі.	3.1. Перелік законів і нормативних документів з теми опис теоретичних  відомостей по темі (поняття різновидності, характеристика). 3.3. Документальне оформлення господарських операцій.
4. Обладнання документи і бланки,потрібні в роботі	4.1. Вимоги до обладнання та документів і бланків, потрібних в роботі 4.2. Характеристика документів.
5. Охорона праці в господарстві	5.3. Описати питання охорони праці, безпечні прийоми праці пов’язані з роботою конторського службовця 5.4. Описати питання екологічного захисту навколишнього середовища при виконанні роботи.
6. Висновки та пропозиції	6.1. Проаналізувати досвід, отриманий при проходженні виробничої практики, у підприємстві закладів народного господарства, зробити певні висновки щодо виконаної ним роботи, можливість чи необхідність використання викладеного матеріалу в подальшій самостійній роботі в галузі.

Дата видачі  завдання	Чернетка письмового завдання	Практична частина роботи	Кінцевий термін здачі роботи

Випускник                      ______________          ______________

Викладач-консультант  ____________        ____________

                                                                                            Додаток 3

ЗМІСТ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Тема роботи:_______________________________________________

_____________________________________________Виконавець:________

№	Питання змісту	Сторінки
	ВСТУП
1.	ХАРАКТЕРИСТИКА ТА АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ГАЛУЗІ
1.1.	Форма власності
1.2.	Товарообіг, цінова політика, постачання ресурсів
1.3.	Асортимент продукції.
2	ТЕХНОЛОГІЯ ОБЛІКУ ВИКОНАННЯ РОБОТИ (згідно теми)
2.1.	Значення господарських засобів в ринкових умовах
2.2.	Послідовність виконання роботи
2.3.	Опис складання бухгалтерських проводок
2.4.	Опис заповнення первинних документів
2.5.	Заповнені документи схеми, таблиці по практичному завданню.
3	Опис теоретичних відомостей, законів і нормативних документів по темі.
3.1.	Перелік законів і нормативних документів
3.2.	Опис теоретичних відомостей по темі (поняття, різновидності, характеристика).
3.3.	Синтетичний і аналітичний облік
3.4.	Документальне оформлення господарських операцій.
4.	Обладнання, документи і бланки потрібні в роботі
4.1	Вимоги до обладнання та бланків потрібних в роботі
4.2	Характеристика документів.
5	ОХОРОНА ПРАЦІ В ГОСПОДАРСТВІ
5.1	Описати питання охорони праці, безпечні прийоми праці пов’язані з роботою конторського службовця
5.2	Описати питання екологічного захисту навколишнього середовища при виконанні робіт.
6	ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
7	ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Додаток 4

Затвердження

Заступник директора з НВР

___________

«      »   ________20    р.

Тематика дипломних робіт

Професія: 4121 Конторський службовець (бухгалтерія)

1.Технологія обліку та ведення касових операцій та заповнення касових документів.

2.Технологія нарахування оплати праці.

3. Технологія  складання бухгалтерської фінансової звітності.

4. Технологія обліку розрахунків за зобов’язаннями.

5. Технологія  нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності.

6. Технологія  обліку затрат по допоміжних виробництвах.

7. Технологія  нарахування відпускних.

8.Технологія організації обліку основних засобів та нарахування амортизації.

9. Технологія складання  бухгалтерського балансу.

10. Технологія  проведення  інвентаризації матеріальних цінностей.

11. Технологія реєстрації бухгалтерських проводок і рознесення їх за рахунками.

12. Технологія обліку власного капіталу.

13. Технологія обліку розрахунків з підзвітними особами.

14. Технологія заповнення первинних документів по обліку готової продукції.

15. Технологія відображення операцій з придбання запасів за грошові кошти.

16. Технологія обліку матеріальних цінностей.

17. Технологія  обліку грошових коштів.

18. Технологія  обліку сільськогосподарської продукції.

19.  Технологія  обліку праці та її оплати.

20. Технологія обліку затрат і виходу продукції промислових виробництв.

21. Технологія обліку фінансових результатів.

22. Технологія проведення інвентаризації господарських засобів.

23. Технологія обліку затрат і виходу продукції рослинництва.

24. Технологія  обліку затрат і виходу продукції тваринництва.

25. Технологія обліку реалізації продукції.

Додаток 5

Кваліфікаційна характеристика

Професія-КОНТОРСЬКИЙ (офісний) СЛУЖБОВЕЦЬ (БУХГАЛТЕРІЯ)

Код професії: 4121

ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ’ЯЗКИ: Виконує роботу з ведення нескладних операцій з обліку майна, коштів, фондів, цінних паперів, результатів господарської діяльності тощо на підприємстві, в установі, організації. Одержує за оформленими, відповідно до встановленого порядку, документами кошти цінні папери в банківських установах для виплати працівникам заробітної плати, премій, витрат на відрядження тощо. Веде на основні прибуткових і видаткових документів касову книгу, звіряє фактичну наявність грошових сум і цінних паперів із книжковим залишком,  складає касову звітність. За матеріалів, палива, електроенергії, виходів працівників на роботу, понаднормових годин роботи тощо, готує відповідну інформацію. Виконує реєстрацію бухгалтерських проводок і рознесення їх за рахунками, проводить нескладні розрахунки за окремими ділянками бухгалтерського обліку. Приймає і контролює правильність оформлення первинних документів, готує їх до лічильного опрацьовування, а також складає нескладну бухгалтерську звітність. Бере участь у проведенні аналізу виробничої  і господарсько-фінансової діяльності підприємства , установи, організації. І готує на основі оперативних і статистичних звітів довідкуз питань, що не лежать до його компетенції. Бере участь у розроблені заходів, які направлені, на додержання норм (стандартів) фінансово-господарської діяльності на підприємності, в установі, організації, сприяє їх здійсненню. Виконує поточні завдання в межах своєї компетенції за розпорядженнями та дорученнями керівництва бухгалтерії. Стежить з зберіганням бухгалтерських та нормативно-правових документів, які стосуються його діяльності.

ПОВИНЕН ЗНАТИ:  постанови, розпорядження, накази, нормативні та інші  керівні матеріали  з організації бухгалтерського обліку і складання звітності  безпосереднього напряму його діяльності;  практику застосування  інструктивних та нормативних документів; організацію документообігу на дільницях бухгалтерського обліку, основи трудового законодавства;  основні методи економічного аналізу  господарсько-фінансової діяльності, підприємства,  установи й організації виробництва, праці та управління; основні принципи і практичні навички роботи на комп’ютері, правила та норми охорони праці та протипожежного захисту.

Додаток 6

Р е ц е н з і я

н а   д и п л о м н у   р о б о т у

уч____  _____курсу, групи № _______

З теми ____________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________                 Викладач-консультант_____________________

           оцінка

Додаток 7.

Перелік використаної літератури

1. Грабова Н.М. «Теорія бухгалтерського обліку».- Київ.: «А.С.К», 2001р.

2. Огійчук М.Ф. Бухгалтерський облік на сільськогосподарських підприємств.- Київ.: Алерта, 2006 р.

3. Загородній А.Г. Бухгалтерський облік. Основи теорії та практики - Київ.: «Знання», 2004р.

4. Сахарцева І.І. Основи складання  бухгалтерської звітності за вимогами національних стандартів України.- Київ.:  «Кондор», 2003р.